Isaías 43
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Mas agora, o SENHOR que o criou, ó Jacó, e aquele que o formou, ó Israel, diz: “Não tenha medo, pois eu o redimi. Eu o chamei pelo seu nome. Você é meu.
1А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, той, що утворив тебе, Ізраїлю: Не лякайся, бо я тебе визволив з неволї, дав тобі імя: ти мій.
2Quando você passar pelas águas, eu estarei com você, e pelos rios, eles não o submergirão. Quando você andar pelo fogo, não se queimará, e a chama não o abrasará.
2Чи ти через води йти меш, — я з тобою, чи через ріки, ти не потонеш; чи пійдеш через огонь, не попечешся, і поломє не обпалить тебе.
3Pois eu sou o SENHOR, o seu Deus, o Santo de Israel, o seu Salvador. Dei o Egito como seu resgate, a Etiópia e Sebá em seu lugar.
3Я бо твій Господь, Сьвятий Ізрайлїв — спаситель твій; я оддав у викуп за тебе Египет, Етиопию й Сабу.
4Visto que você tem sido precioso e honrado aos meus olhos, e eu o tenho amado, portanto, darei pessoas em seu lugar, e nações em troca da sua vida.
4Дорогий в очу ти в мене, многоцїнний і любий менї; то ж я віддам других людей за тебе, й — народи за душу твою.
5Não tenha medo, pois eu estou com você. Trarei a sua descendência do oriente, e o ajuntarei do ocidente.
5Не лякайсь, бо я з тобою; від сходу сонця приведу твоє насїннє, позбіраю тебе від заходу.
6Direi ao norte: ‘Entregue-os!’ e direi ao sul: ‘Não os retenha! Traga meus filhos de longe, e minhas filhas dos confins da terra —
6Півночі скажу: Оддай їх; а полудню: Не вдержуй; приведи сини мої здалека й дочки мої від окраїн землї;
7todo aquele que é chamado pelo meu nome, e que criei para a minha glória, que eu formei, sim, que eu fiz.’”
7Кожного, хто називається імям моїм, кого я сотворив на славу менї, кого зʼобразував і устроїв.
8Traga o povo cego que tem olhos, e os surdos que têm ouvidos.
8Виведи слїпих, що мають нїби зрячі очі, і глухих, що нїби мають уші.
9Que todas as nações se reúnam, e que os povos se ajuntem. Quem entre eles pode declarar isso, e nos mostrar as coisas passadas? Que tragam suas testemunhas, para que sejam justificados, ou que ouçam, e digam: “Isso é verdade.”
9Нехай зберуться всї народи разом, зійдуться всї племена докупи. Хто ж ізміж них проповів се наперед? нехай скажуть, що було од початку; нехай поставлять сьвідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши, можно сказати: Се правда!
10“Vocês são minhas testemunhas”, diz o SENHOR, “junto com o meu servo a quem escolhi; para que vocês saibam e creiam em mim, e entendam que eu sou ele. Antes de mim nenhum Deus se formou, nem haverá algum depois de mim.
10А мої сьвідки, — говорить Господь — ви й слуга мій, що я його вибрав, щоб ви знали й вірили менї та й зрозуміли, що се — я: передо мною не було Бога, та й опісля не буде.
11Eu, eu mesmo, sou o SENHOR. Além de mim, não há salvador.
11Я, я — Господь, та й нема спасителя крім мене.
12Eu declarei, eu salvei, e eu mostrei, e não houve nenhum deus estranho entre vocês. Portanto, vocês são minhas testemunhas”, diz o SENHOR, “e eu sou Deus.
12Я прорік та й спас, так як заповів; а иншого не було в вас, проте ви сьвідки у мене, що я — Бог, говорить Господь.
13Sim, desde que o dia existe, eu sou ele. Não há ninguém que possa livrar das minhas mãos. Agindo eu, quem o impedirá?”
13Із віку й віку я — той самий, і нїхто не врятує од руки моєї; я вчиню, а хто те переіначить?
14O SENHOR, o seu Redentor, o Santo de Israel, diz: “Por amor a vocês, enviei a Babilônia, e farei descer a todos eles como fugitivos, até mesmo os caldeus, nos navios do seu regozijo.
14Так говорить Господь, ваш відкупитель, Сьвятий Ізраїля: Задля вас я, наче б уже післав у Вавилон, та покрушив всї засови, й Халдеїв, що так своїми кораблями величались.
15Eu sou o SENHOR, o seu Santo, o Criador de Israel, o seu Rei.”
15Я бо — Господь, Сьвятий ваш, творець Ізраїля, царь ваш.
16O SENHOR, que faz um caminho no mar, e uma vereda nas águas impetuosas,
16Так говорить Господь, той, що відкрив дорогу в морі, в глибинах водних — стежку,
17que faz sair o carro e o cavalo, o exército e o homem valente (eles se deitam juntos, não se levantarão; estão extintos, estão apagados como um pavio) diz:
17Той, що вивів колесницї й конї; військо й силу; а вони всї разом лягли, щоб уже не встали; потахли, наче каганець, — погасли.
18“Não se lembrem das coisas passadas, e não considerem as coisas antigas.
18Та ви про минуле не згадуєте, про давне не думаєте.
19Eis que farei uma coisa nova. Ela brota agora. Vocês não a percebem? Até mesmo farei um caminho no deserto, e rios no ermo.
19Проте я вчиню щось нове; воно, наче б уже сталось; чи вже ж ви й сього не схочете знати? Я пробю дорогу в пустинї, на степах пролию ріки.
20Os animais do campo, os chacais e os avestruzes, me honrarão, porque dou água no deserto e rios no ermo, para dar de beber ao meu povo, o meu escolhido,
20Буде мене вихваляти зьвіррє степове, шакалі та струсї, за те дам воду в пустинї, — ріки в степі сухому, щоб поїти (новий) вибраний нарід мій.
21o povo que formei para mim mesmo, para que proclamem o meu louvor.
21Нарід сей виобразую я для себе; він мене прославить.
22Contudo, você não me invocou, ó Jacó; mas você se cansou de mim, ó Israel.
22Ти бо, Якове, не призивав мене; ти, Ізраїлю, не пильнував моєї хвали.
23Você não me trouxe nenhuma de suas ovelhas para holocaustos, nem me honrou com os seus sacrifícios. Não o sobrecarreguei com ofertas, nem o cansei com incenso.
23Ти (наче б і) не приносив менї ягнят твоїх у всепаленнє, і жертвами твоїми не віддавав менї шани. Та я й не допевнявсь у тебе хлїбових приносів і не силував кадилом кадити.
24Você não me comprou cana doce com dinheiro, nem me saciou com a gordura dos seus sacrifícios, mas você me sobrecarregou com os seus pecados. Você me cansou com as suas iniquidades.
24Ти (наче б) не куповав за гроші пахощів про мене, не засичовав мене жиром жертівним; нї, ти гріхами твоїми причиняв труду менї, та проступками твоїми обтяжував мене.
25Eu, eu mesmo, sou o que apaga as suas transgressões por amor de mim; e não me lembrarei dos seus pecados.
25Я, я сам (з ласки) затираю проступки твої задля себе самого, та не памятаю гріхів твоїх.
26Faça-me lembrar. Entremos em juízo juntos. Apresente a sua causa, para que você possa ser justificado.
26Пригадай менї; станьмо на суд; говори ти, як можеш оправдатись.
27Seu primeiro pai pecou, e os seus mestres transgrediram contra mim.
27Праотець твій согрішив, та й посередники твої відступали від мене.
28Portanto, profanarei os príncipes do santuário; e farei de Jacó uma maldição, e de Israel um insulto.” ```
28За те ж я відберав старшинам сьвятого пробутку їх сьвященство, побивав Якова проклоном, передавав Ізраїля на поругу.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.