Isaías 10
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ai dos que decretam leis injustas, e dos escrivães que redigem decretos opressores,
1Горе тим, що несправедливі надають закони та пишуть жорстокі засуди,
2para privar os necessitados de justiça, e roubar os direitos dos pobres do meu povo, para que as viúvas sejam o seu despojo, e para que façam dos órfãos a sua presa!
2Щоб відправляти вбогих без правого суду, й видирати права злиденним у мойму народї; щоб із удовицї, користь тягнути, й сиріт обдирати.
3O que vocês farão no dia da visitação, e na desolação que virá de longe? A quem vocês fugirão por socorro? Onde vocês deixarão a sua riqueza?
3Що ж ви будете чинити, як день навідання прийде, як погибель здалека надійде? Де захисту будете шукати, де подїнете скарби ваші?
4Eles apenas se curvarão debaixo dos prisioneiros, e cairão debaixo dos mortos. Com tudo isso a sua ira não se desviou, mas a sua mão ainda está estendida.
4Без мене згорбитесь в оковах, поляжете між убитими. Та й тодї ще не одвернесь гнїв його, й рука його все ще простягнута.
5Ai do assírio, a vara da minha ira, o bordão em cuja mão está a minha indignação!
5О, Ассур — він палиця мого гнїву, а кий в руцї його — се моя досада!
6Eu o enviarei contra uma nação profana, e contra o povo que me irrita eu lhe darei ordem para tomar o despojo e para tomar a presa, e para pisá-los como a lama das ruas.
6Я пошлю його на народ сей безбожний, на той нарід, що підпалює гнїв мій, та дам йому приказ, ограбити його до нитки, здобувати здобич у його, та, мов грязюку на дорозї, його місити.
7No entanto, ele não tem esse propósito, nem o seu coração pensa assim; mas o que está em seu coração é destruir, e exterminar não poucas nações.
7Но він иншої про се гадки, не так помислить серце його: на думцї в його — вигубити й викоренити не трохи ще инших народів.
8Pois ele diz: “Não são reis todos os meus príncipes?
8Хиба ж князї мої не царі? скаже він собі.
9Não é Calno como Carquemis? Não é Hamate como Arpade? Não é Samaria como Damasco?”
9Хиба Хальне не те, що й Кархемис? або Емат не те, що й Арпад? а Самария не те, що Дамаск?
10Assim como a minha mão alcançou os reinos dos ídolos, cujas imagens esculpidas superavam as de Jerusalém e de Samaria,
10Та же рука моя загорнула ті царства ідолські, а в них більше божищ, нїж у Ерусалимі та в Самариї!
11não farei eu a Jerusalém e aos seus ídolos o mesmo que fiz a Samaria e aos seus ídolos?
11Хиба ж я не вчиню те саме з Ерусалимом і богами його, що вчинив із Самариєю й ідолами її?
12Portanto, acontecerá que, quando o Senhor tiver realizado toda a sua obra no monte Sião e em Jerusalém, eu punirei o fruto do coração obstinado e orgulhoso do rei da Assíria, e a insolência do seu olhar arrogante.
12Та станесь: як довершить Господь усе те на Сионї, що задумав, і все скінчить в Ерусалимі, тодї скаже: Навідаюсь тепер до справ надутого серця в царя Ассирийського та до гординї звисока глядючих очій його!
13Pois ele disse: “Pela força da minha mão eu fiz isso, e pela minha sabedoria, pois tenho entendimento. Eu removi as fronteiras dos povos, e roubei os seus tesouros. Como um homem valente, eu derrubei os seus governantes.
13Він бо каже: Се силою руки моєї і моєю мудрістю я отте зробив, бо я розумний: я пересуваю гряницї в народів і розхапую скарби їх, та скидаю з престолів, неначе велит;
14A minha mão alcançou as riquezas dos povos como a um ninho, e como alguém que ajunta ovos abandonados, eu ajuntei toda a terra. Não houve ninguém que movesse a asa, ou que abrisse a boca, ou que chilreasse.”
14І рука моя захопила, мов гнїзда, багацтва в народів, і як забірають покинуті в них яйця, так я побрав всї землї, а нїхто й крилом не рушив, не отворив рота й не писнув.
15Acaso o machado se gloriará contra aquele que corta com ele? A serra se exaltará contra aquele que a maneja? Como se a vara levantasse aqueles que a erguem, ou como se o bordão levantasse alguém que não é madeira.
15Та чи хвалиться ж сокира перед тим, що нею рубає? Хиба ж пила гордиться перед тим, хто її тягне? Як коли б палиця піднімалась на того, хто її піднімає; як коли б кий піднімався, коли він лиш деревина!
16Portanto, o Senhor, DEUS dos Exércitos, enviará a magreza entre os seus homens robustos; e debaixo da sua glória se acenderá uma queima como a queima de um fogo.
16За се пошле Господь, Господь сил, сухоти на товстих у його, а між знатними в його запалить полумє, мов полумє огня.
17A luz de Israel será como um fogo, e o seu Santo como uma chama; e queimará e devorará os seus espinheiros e as suas sarças em um só dia.
17Сьвітло Ізрайлеве спаде на його огнем, і Сьвятий його буде полумєм, що пожере тернину його й бодяки його одного дня.
18Ele consumirá a glória da sua floresta e do seu campo frutífero, tanto a alma quanto o corpo. Será como quando um porta-estandarte desfalece.
18І гай його й сад роскішній вигубить він із душею й тїлом, і стане він — умираючим чахотником;
19O remanescente das árvores da sua floresta será tão pouco, que uma criança poderia escrever o seu número.
19А останок дерев із його лїса так змалїє, що й дитина його списати зможе.
20Acontecerá naquele dia que o remanescente de Israel, e aqueles que escaparam da casa de Jacó, não se apoiarão mais naquele que os feriu, mas se apoiarão no SENHOR, o Santo de Israel, em verdade.
20І станесь того часу: останок Ізраїля й ті, що врятуються з дому Яковового, не будуть уже на силу того, хто їх бив, уповати, а покладати муть надїю щирим серцем на Бога, Сьвятого Ізрайлевого.
21Um remanescente retornará, sim, o remanescente de Jacó, para o Deus forte.
21Останок, останок з Якова, навернесь до Бога сильного.
22Pois, embora o seu povo, ó Israel, seja como a areia do mar, apenas um remanescente deles retornará. Uma destruição está determinada, transbordando de justiça.
22Бо, хоч би в тебе, Ізраїлю, було стільки люду, як піску в морі, то тілько малий лишиться останок, що навернесь до Бога; се бо безмірна справедливість призначила таку погибель.
23Pois o Senhor, DEUS dos Exércitos, fará um fim completo, e isso já está determinado, por toda a terra.
23І призначену вигубу довершить Господь, Господь Саваот, по всїх країнах.
24Portanto, o Senhor, DEUS dos Exércitos, diz: “Meu povo que habita em Sião, não tenha medo do assírio, embora ele o fira com a vara, e levante o seu bordão contra você, como fez o Egito.
24Та все ж таки говорить Господь, Господь сил: Народе мій, живучий в Сионї! не бійся Ассура. Він побє тебе палицею й тростину підніме на тебе, як чинив Египет:
25Pois daqui a muito pouco tempo, a indignação contra você se cumprirá, e a minha ira se voltará para a destruição deles.”
25За малий час, за дуже малий — промине моя досада, а лютий гнїв мій звернесь на їх вигубу.
26O SENHOR dos Exércitos levantará um açoite contra ele, como na matança de Midiã na rocha de Orebe. A sua vara estará sobre o mar, e ele a levantará como fez contra o Egito.
26І підніме Господь сил бич, як колись до побою Мадіяма на Ориві, або як простер був палицю понад море, й здійме її, як на Египтян.
27Acontecerá naquele dia que o fardo dele será tirado do seu ombro, e o seu jugo do seu pescoço, e o jugo será destruído por causa do óleo da unção.
27І станесь того часу: здійметься з плечей у тебе тягар його, й ярмо його — з шиї твоєї, й розпадеться ярмо від товщі.
28Ele chegou a Aiate. Ele passou por Migrom. Em Micmás ele guarda a sua bagagem.
28Ось він ійде на Аїят, проходить Мигрон, в Михмасї покидає тягарі свої.
29Eles atravessaram o desfiladeiro. Eles se alojaram em Geba. Ramá treme. Gibeá de Saul fugiu.
29Переходять тїснини; в Геві ночують; Рама тремтить; Гива Саулова розбіглась.
30Clame em alta voz, filha de Galim! Ouça, Laís! Pobre Anatote!
30Гукай голосно, дочко Галиму; нехай почують тебе Лаїс та й Анатот бідний!
31Madmena é fugitiva. Os habitantes de Gebim fogem em busca de segurança.
31Мадмена розбіглась, а й з Гевиму осадники сквапно утїкають.
32Ainda hoje ele fará uma parada em Nobe. Ele sacode a sua mão contra o monte da filha de Sião, a colina de Jerusalém.
32Ще лиш день простоїть він у Нобі, та погрозить рукою Сионові, узгіррю Ерусалимському.
33Eis que o Senhor, DEUS dos Exércitos, cortará os ramos com terror. Os altos serão derrubados, e os elevados serão rebaixados.
33Но Господь, Господь Саваот, зірве страшною рукою віттє дерев сих, а ті, що величаються ростом, будуть зрубані, високі — на землю повалені,
34Ele cortará os matagais da floresta com ferro, e o Líbano cairá pelo Poderoso.
34Густий гай він сокирою витне, Всемогучий повалить Ливана.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.