Isaías 63
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Quem é este que vem de Edom, com roupas tingidas de Bozra? Quem é este, glorioso em suas vestes, marchando na grandeza da sua força? “Sou eu, que falo em justiça, poderoso para salvar.”
1Хто се йде з Едому, в червоній одежі з Босору, такий величний в своїй одежі, що виступає в повнотї сили своєї? — Се я, — той що в устах його справедливість, я, сильний до рятовання.
2Por que a sua roupa está vermelha, e as suas vestes como as daquele que pisa no lagar?
2Чом же одїж твоя червона, а ризи твої — мов у того, що топтав виноград у тискарнї?
3“Eu pisei o lagar sozinho. Dos povos, ninguém estava comigo. Sim, eu os pisei na minha ira e os pisoteei no meu furor. O sangue deles respingou nas minhas vestes, e manchei toda a minha roupa.
3Я топтав виноград сам один, не було зміж народів нїкого зо мною; і я потоптав їх у гнїву мойму, давив їх у досадї моїй; кров їх бризгала на мої ризи, от я й замаргав усю одїж мою;
4Pois o dia da vingança estava no meu coração, e o ano dos meus redimidos chegou.
4День бо помсти мав я на умі, і настав рік визволу людей моїх.
5Eu olhei, e não havia ninguém para ajudar; e admirei-me de que não houvesse ninguém para apoiar. Portanto, o meu próprio braço me trouxe a salvação. A minha própria ira me sustentou.
5Я дивився, й не було помічника; дивувався, що не було кому піддержати мене; та менї помогла рука моя, й досада моя — вона піддержала мене;
6Eu pisei os povos na minha ira e os embriaguei no meu furor. Eu derramei o sangue deles na terra.”
6І потоптав я ворогів в гнїву мойму, розбив їх у досадї моїй, і полив землю їх кровю.
7Falarei das bondades do SENHOR e dos louvores do SENHOR, de acordo com tudo o que o SENHOR nos tem concedido, e da grande bondade para com a casa de Israel, que ele lhes concedeu segundo as suas misericórdias, e segundo a multidão das suas bondades.
7О, вдячно буду згадувати змилуваннє Господнє, і буду славити Господа за все те, що Господь дарував нам; за всї блага для дому Ізраїля, які явив йому в милосердю свому і великій ласкавостї своїй.
8Pois ele disse: “Certamente, eles são o meu povo, filhos que não agirão com falsidade;” assim ele se tornou o Salvador deles.
8Він бо сказав: Вони ж народ мій, дїти, що не зломлять вірностї, — і він спасав їх.
9Em toda a aflição deles, ele foi afligido, e o anjo da sua presença os salvou. Em seu amor e em sua compaixão, ele os redimiu. Ele os ergueu, e os carregou todos os dias do passado.
9В кожній недолї їх він не покидав їх, і ангел лиця його рятував їх; з любови своєї й з милосердя свого визволяв їх; підняв їх і носив по всї днї давні.
10Mas eles se rebelaram e entristeceram o seu Santo Espírito. Por isso ele se voltou e tornou-se inimigo deles, e ele mesmo lutou contra eles.
10Та вони неслухняні бували й печалї завдавали духові його; за те ж він одвертався і ставав їм неприятельом; і сам воював проти них.
11Então ele se lembrou dos dias do passado, de Moisés e do seu povo, dizendo: “Onde está aquele que os fez subir do mar com os pastores do seu rebanho? Onde está aquele que colocou o seu Santo Espírito no meio deles?”
11Тодї згадав народ часи давні, Мойсейові: де він — той, що вивів їх із моря з пастирем овець його? де той, що сьвятого духа свого вложив йому в серце?
12Quem fez o seu braço glorioso estar à direita de Moisés? Quem dividiu as águas diante deles, para fazer para si um nome eterno?
12Той, що вів Мойсея за праву руку величним рамям своїм; роздїлив перед ним води, щоб вічне вчинити імя собі;
13Quem os guiou pelas profundezas, como um cavalo no deserto, para que não tropeçassem?
13Той, що вів їх через безоднї, мов коня степом широким, та й не спотикались.
14Como o gado que desce ao vale, o Espírito do SENHOR lhes deu descanso. Assim você guiou o seu povo, para fazer para si um nome glorioso.
14Мов стадо, що легко сходить у долину, так дух Господень вів їх до впокою. Оттак водив ти твій нарід, щоб собі імя славне вчинити.
15Olhe do céu, e veja da habitação da sua santidade e da sua glória. Onde estão o seu zelo e os seus atos poderosos? O anseio do seu coração e a sua compaixão estão retidos para comigo.
15Споглянь же з небес, подивись із пробутку твого сьвятого й славного: Де любовний жар і кріпость твоя? — ласкавість твоя й милосердє твоє до мене — вони здержані!
16Pois você é o nosso Pai, ainda que Abraão não nos conheça, e Israel não nos reconheça. Você, SENHOR, é o nosso Pai. Nosso Redentor desde a eternidade é o seu nome.
16Нї, тілько ти — отець наш; бо Авраам нас не відав, та й не знав про нас Ізраїль; ти, ти, Господь, — отець наш; від віків на імя тобі: Відкупитель наш.
17Ó SENHOR, por que você nos faz desviar dos seus caminhos, e endurece o nosso coração para não o temermos? Volte, por amor dos seus servos, as tribos da sua herança.
17Про що, Господи, допустив ти се на нас, щоб з путя твого ми збились, щоб закаменїло серце наше й перестало тебе боятись? Обернися ж задля слуг твоїх, задля поколїнь наслїддя твого.
18O seu povo santo a possuiu por pouco tempo. Nossos adversários pisotearam o seu santuário.
18На короткий час допалась вона народові сьвятостї твоєї, вороги бо наші взяли під ноги сьвятиню твою.
19Nós nos tornamos como aqueles sobre os quais você nunca governou, como aqueles que não foram chamados pelo seu nome.
19Ми тепер такими стали, наче б ти нїколи й не володїв над нами, наче б імя твоє не йменувалось над нами.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.