Исая 47
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кобоарэ-те ши шезь ын цэрынэ, фечоарэ, фийка Бабилонулуй; шезь пе пэмынт, фэрэ скаун де домние, фийка халдеенилор, кэч ну те вор май нуми субцирикэ ши плэкутэ.
1Зійди вниз та сядь на землї у пилу, ти, дївице, дочко Вавилонська; усядь на землї, бо вже престола нема, ти дочко Халдейська; вже більш не будуть звати тебе нїжною та роскішною.
2Я петреле де моарэ ши мачинэ фэинэ; скоате-ць марама, ридикэ-ць поала рокией, дескоперэ-ць пичоареле, тречь рыуриле!
2Возьмись за жорна й мели муку; скинь намітку з себе, підкасай подолок; відкрий ноги до колїн, бреди через ріки;
3Голичуня ци се ва дескопери ши ци се ва ведя рушиня. Мэ вой рэзбуна ши ну вой круца пе нимень.”
3Наготою сьвітити меш, та й сором твій нїчим буде вкрити. Помщуся тяжко, не дам пощади нїкому.
4Рэскумпэрэторул ностру Се кямэ Домнул оштирилор, Сфынтул луй Исраел.
4(се глаголе) Відкупитель наш — Господь Саваот імя йому, Сьвятий Ізрайлїв:
5„Шезь ынтр-ун колц ши тачь, фата халдеенилор, кэч ну те вор май нуми ымпэрэтяса ымпэрэциилор.
5Седи мовчки, заховайсь у темнотї, ти, дочко Халдейська; тебе бо вже не будуть царицею царств величати.
6Мэ мыниясем пе попорул Меу, Ымь пынгэрисем моштениря ши-й дэдусем ын мыниле тале, дар ту н-ай авут милэ де ей, чи ць-ай апэсат греу жугул асупра бэтрынулуй.
6Прогнївивсь я був на люд мій, власність мою я понизив й оддав тобі в руки, а ти не мала милосердя над ними, — ти й на сивого дїда важенне ярмо накладала.
7Ту зичяй: ‘Ын вечь вой фи ымпэрэтясэ!’ ши ну те-ай гындит, нич н-ай висат кэ лукрул ачеста аре сэ се сфыршяскэ.
7Міркувала собі: Я до віку царицею буду, а не брала до голови того, й не подумала, що станесь опісля.
8Аскултэ ынсэ акум, ту, чя дедатэ плэчерилор, каре стай фэрэ грижэ ши зичь ын инима та: ‘Еу, ши нумай еу, ну вой фи ничодатэ вэдувэ ши ну вой фи ничодатэ липситэ де копий!’
8Тепер же вислухай оце, ти роскішнице, що живеш безжурно, та приговорюєш у свойму серцї: ось я, — другої такої немає; вдовицею седїти не буду та й втрати в дїтях не зазнаю.
9Ши тотушь ачесте доуэ лукрурь ци се вор ынтымпла деодатэ, ын ачеяшь зи: ши пердеря копиилор, ши вэдувия; вор кэдя асупра та ку путере маре, ын чуда тутурор врэжиториилор тале ши мултелор тале дескынтече.
9Но нагло, одного дня прийде на тебе одно й друге — вдовицтво й бездїцтво; в повній мірі вдарять вони на тебе, дарма, що в тебе повно чародїїв та знахорів без лїку.
10Кэч те ынкредяй ын рэутатя та ши зичяй: ‘Нимень ну мэ веде!’ Ынцелепчуня ши штиинца та те-ау амэӂит, де зичяй ын инима та: ‘Еу ши нумай еу.’
10Безпечна, ти все говорила в твойму ледарстві: Хто бачить, хто знає? Мудрість твоя й знаннє твоє звели тебе з розуму так, що ти в серцї мовляла: Я, а нїхто крім мене.
11Де ачея ненорочиря ва вени песте тине фэрэ сэ-й везь зориле; урӂия ва кэдя песте тине фэрэ с-о поць ымпэка ши деодатэ ва вени песте тине прэпэдул, пе неаштептате.
11От же прийде на тебе лихая година: ти й не знати меш, звідки воно візьметься; а нападе на тебе біда, що її годї буде відвернути; несподївано впаде на тебе нужда, про яку ти й не гадаєш.
12Вино дар ку дескынтечеле тале ши ку мулцимя врэжиториилор тале, кэрора ць-ай ынкинат мунка дин тинереце; поате кэ вей путя сэ траӂь вреун фолос дин еле, поате кэ вей избути.
12Оставайся ж із твоїм знахорством та з безлїком чарівників твоїх, що змалку тебе так займали; хто знає, може поможеш собі, може й переможеш?
13Те-ай обосит тот ынтребынд: сэ се скоале дар ши сэ те скапе чей че ымпарт черул, каре пындеск стелеле, каре вестеск, дупэ луниле ной, че аре сэ ци се ынтымпле!
13Ти аж утомилась, слухаючи дорадників твоїх; нехай же виступлять ті дослїдувачі небес, і звіздарі, й ті, що з нового місяця віщують; нехай вони врятують тебе від того, що невідклично прийде на тебе.
14Ятэ-й, ау ажунс ка мириштя пе каре о арде фокул ши ну-шь вор скэпа вяца дин флэкэрь, кэч ну ва фи ка ун кэрбуне ла каре се ынкэлзеште чинева, нич ка ун фок ла каре стэ.
14Глянь, та ж вони, як солома: огонь попалив їх; — не змогли врятувати життя свого від поломя; не лишилось анї углика, щоб загрітись, анї комина, щоб поседїти коло його.
15Аша ва фи соарта ачелора пе каре те обосяй сэ-й ынтребь. Ши чей ку каре ай фэкут негоц дин тинереця та се вор рисипи фиекаре ынтр-о парте ши ну ва фи нимень каре сэ-ць винэ ын ажутор.
15От чим стали всї ті, що ти з ними працювала, та торгувала з молодощів твоїх. Кожен блукав по своїй дорозї, й нема такого, щоб урятував тебе.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.