Исая 2
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Пророчия луй Исая, фиул луй Амоц, асупра луй Иуда ши асупра Иерусалимулуй:
1Слово, що прийшло в видиві, до Ісаїї Амосенка про Юдею й Ерусалим:
2Се ва ынтымпла ын скурӂеря времурилор кэ мунтеле Касей Домнулуй ва фи ынтемеят ка чел май ыналт мунте; се ва ынэлца дясупра дялурилор ши тоате нямуриле се вор ынгрэмэди спре ел.
2Станеться в останні часи, що над усї гори гора Господня вознесеться, й підійметься понад горби, й посьпішать до неї всї народи.
3Попоареле се вор дуче ку грэмада ла ел ши вор зиче: „Вениць, сэ не суим ла мунтеле Домнулуй, ла Каса Думнезеулуй луй Иаков, ка сэ не ынвеце кэиле Луй ши сэ умблэм пе кэрэриле Луй!” Кэч дин Сион ва еши Леӂя ши дин Иерусалим, Кувынтул Домнулуй.
3І пійдуть многі народи й скажуть: Ходїть, вийдемо на гору Господню, в дом Бога Якового, а він покаже нам свої дороги, й будемо ходити стежками його, бо з Сиону вийде закон, і слово Господнє — з Ерусалиму.
4Ел ва фи Жудекэторул нямурилор, Ел ва хотэры ынтре ун маре нумэр де попоаре, аша ынкыт дин сэбииле лор ышь вор фэури фяре де плуг ши дин сулицеле лор, косоаре: ничун попор ну ва май скоате сабия ымпотрива алтуя ши ну вор май ынвэца рэзбоюл.
4І судити ме він народи, й картати ме многих людей; і перероблять мечі свої на леміші, а списи свої на серпи, й не буде народ на народ меча підіймати, та й не буде більше вчитись воювати.
5Вениць, касэ а луй Иаков, сэ умблэм ын лумина Домнулуй!
5Ой ходїмо ж, доме Яковів, і будемо ходити в сьвітлї Господнїм!
6Кэч ай пэрэсит пе попорул Тэу, пе каса луй Иаков, пентру кэ сунт плинь де идолий Рэсэритулуй ши дедаць ла врэжиторие ка филистений ши се унеск ку фиий стрэинилор.
6Бо ти відкинув був дом Яковів, відопхнув люд свій, за те, що вони багато переняли від народів східних: і чарівники в них, як у Филистіїв, і з синами чужоземцїв вони в побратимстві.
7Цара лор есте плинэ де арӂинт ши де аур ши комориле лор н-ау сфыршит; цара есте плинэ де кай, ши кареле лор сунт фэрэ нумэр.
7Земля стала повна срібла й золота, а скарбам їх і лїку не має; й переповнилась земля кіньми й безлїччю колесниць;
8Дар цара лор есте плинэ ши де идоль, кэч се ынкинэ ынаинтя лукрэрий мынилор лор, ынаинтя лукрурилор фэкуте де деӂетеле лор.
8Повна земля й ідолів; вони ж і припадають лицем перед дїлом рук своїх, перед тим, що палцї їх зробили;
9Де ачея чей мичь вор фи коборыць ши чей марь вор фи смериць: ну-й вей ерта.
9І похилився чоловік простий, і понизився муж значний — й ти не простиш їм сього.
10Интрэ ын стынчь ши аскунде-те ын цэрынэ де фрика Домнулуй ши де стрэлучиря мэрецией Луй!
10Ой сховайся у скелї, врийся в землю зі страху перед Господом і перед славою величностї його!
11Омул ва требуи сэ-шь плече привиря семяцэ ши ынгымфаря луй ва фи смеритэ: нумай Домнул ва фи ынэлцат ын зиуа ачея.
11Поникнуть горді погляди мужів, і піднесені голови людей будуть принижені; один Господь явиться високим того часу.
12Кэч есте о зи а Домнулуй оштирилор ымпотрива орькэруй ом мындру ши труфаш, ымпотрива орькуй се ыналцэ, ка сэ фие плекат:
12День бо Господа сил небесних прийде на все горде й високомірне, та й на все, що високо несеться — і все воно принижене буде,
13ымпотрива тутурор чедрилор ыналць ши фалничь ай Либанулуй ши ымпотрива тутурор стежарилор Басанулуй;
13І на всїх, що, як кедри Ливанські, високо в гору себе підносять, на всїх, що, як дуби Базанські,
14ымпотрива тутурор мунцилор ыналць ши ымпотрива тутурор дялурилор фалниче;
14І на всї високі гори й горби, що вгору пнуться,
15ымпотрива тутурор турнурилор ыналте ши ымпотрива тутурор зидурилор ынтэрите;
15І на кожну високую башту й на всякий мур кріпкий,
16ымпотрива тутурор корэбиилор дин Тарсис ши ымпотрива тутурор лукрурилор плэкуте ла ведере.
16І на ті кораблі Тарсийські, та на всякі прикраси їх принадні.
17Мындрия омулуй ва фи смеритэ ши труфия оаменилор ва фи плекатэ; нумай Домнул ва фи ынэлцат ын зиуа ачея.
17І повалиться величність мужів і гординя людська нагнеться; один тілько Господь буде високий в той день,
18Тоць идолий вор пери.
18А всї ідоли щезнуть.
19Оамений вор интра ын пештериле стынчилор ши ын крэпэтуриле пэмынтулуй, де фрика Домнулуй ши де стрэлучиря мэрецией Луй, кынд Се ва скула сэ ынгрозяскэ пэмынтул.
19Позалазять в печері в скелях та в глибинї земні зі страху перед Господом та перед славою величностї його, коли він устане, карати землю.
20Ын зиуа ачея, оамений ышь вор арунка идолий де арӂинт ши идолий де аур пе каре ши-й фэкусерэ ка сэ се ынкине ла ей, ый вор арунка ла шоболань ши ла лилиечь
20В той день покидає чоловік кертицям та кажанам (лиликам) срібні свої ідоли, й золоті свої ідоли, що понароблював собі, щоб їм поклонятись,
21ши вор интра ын гэуриле стынчилор ши ын крэпэтуриле петрелор де фрика Домнулуй ши де стрэлучиря мэрецией Луй, кынд Се ва скула сэ ынгрозяскэ пэмынтул.
21Щоб тільки самим сховатись в щілини скельні та розколини гір зо страху перед Господом і перед славою величностї його, коли він встане, карати землю.
22Ну вэ май ынкредець дар ын ом, ын але кэруй нэрь ну есте декыт суфларе! Кэч че прец аре ел?
22Оце ж годї вам надїю покладати на чоловіка, що в його тільки хиба духу, що в ніздрах; бо й що він значить?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.