Исая 56
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Аша ворбеште Домнул: „Пэзиць че есте дрепт ши фачець че есте бине, кэч мынтуиря Мя есте апроапе сэ винэ ши неприхэниря Мя есте апроапе сэ се арате.
1Так говорить Господь: Допильновуйте суду й чинїть справедливість; спасеннє бо моє недалеко, й незабаром одкрита буде справедливість.
2Фериче де омул каре фаче лукрул ачеста ши де фиул омулуй каре рэмыне статорник ын ел, пэзинд Сабатул, ка сэ ну-л пынгэряскэ, ши стэпынинду-шь мына, ка сэ ну факэ ничун рэу!”
2Щастен чоловік, що се чинить обачно, й син чоловічий, що твердо в законї держиться, той, що береже суботу від опоганення, а руку свою від усякого зла впиняє.
3Стрэинул каре се алипеште де Домнул сэ ну зикэ: „Домнул мэ ва деспэрци де попорул Сэу!” ши фаменул сэ ну зикэ: „Ятэ, еу сунт ун копак ускат!”
3Нехай не говорить чужениця, що пристав до Господа: Господь зовсїм вилучив мене зміж свого люду, та й скопець нехай не каже: Дерево сухе я.
4Кэч аша ворбеште Домнул: „Фаменилор каре вор пэзи Сабателе Меле, каре вор алеӂе че-Мь есте плэкут ши вор стэруи ын легэмынтул Меу,
4Бо так Господь говорить про скопцїв: хто шанує мої суботи, й вибирає те, що менї до вподоби, та вірно держиться завіту мого, —
5ле вой да ын Каса Мя ши ынэунтрул зидурилор Меле ун лок ши ун нуме май бун декыт фий ши фийче; ле вой да ун нуме вешник, каре ну се ва стинӂе.
5Такому дам я в дому мойму й між мурами моїми ще красше місце й лучше імя, нїж самим синам і дочкам; дам імя їм вічне, що не загине.
6Ши пе стрэиний каре се вор липи де Домнул ка сэ-Й служяскэ ши сэ юбяскэ Нумеле Домнулуй, пентру ка сэ фие служиторий Луй, ши пе тоць чей че вор пэзи Сабатул, ка сэ ну-л пынгэряскэ, ши вор стэруи ын легэмынтул Меу
6Та й синів ізміж чужоплемінників, що пристануть до Господа, щоб йому служити й імя Господнє любити, та бути рабами його, — всїх, що стережуть мою суботу від опоганення, і твердо стоять у мойму завітї,
7ый вой адуче ла мунтеле Меу чел сфынт ши-й вой умпле де веселие ын Каса Мя де ругэчуне. Ардериле-де-тот ши жертфеле лор вор фи примите пе алтарул Меу, кэч Каса Мя се ва нуми о касэ де ругэчуне пентру тоате попоареле.”
7Тих приведу я на сьвяту гору мою й звеселю-ущасливлю в мойму домі молитви; всепалення їх і жертви їх будуть любі менї на жертовнику моїм; бо дом мій названий буде домом молитви про всї народи.
8Аша ворбеште Домнул Думнезеу, каре стрынӂе пе чей рисипиць ай луй Исраел: „Вой май стрынӂе ши алте попоаре ла чей стрыншь акум дин ел.”
8Господь Бог, що збірає до купи розсипаного Ізраїля, ось так говорить: до зібраних в Ізраїлї я ще й инших буду збірати.
9Вениць, тоате фяреле де пе кымп, вениць де мынкаць, тоате фяреле дин пэдуре!
9Ви, все зьвіррє польове й гаєве, приходїть їсти!
10Тоць пэзиторий луй сунт орбь, фэрэ причепере; тоць сунт ниште кынь муць, каре ну пот сэ латре; аюрязэ, стау толэниць ши ле плаче сэ доармэ.
10Сторожі їх — слїпі всї й невіжі; всї вони пси нїмі, не можуть гавкати, мріють бурмотять, дрімаючи, люблять тільки спати.
11Тотушь сунт ниште кынь лакомь, каре ну се май сатурэ. Сунт ниште пэсторь каре ну пот причепе нимик; тоць ышь вэд де каля лор, фиекаре умблэ дупэ фолосул луй, фэрэ абатере.
11Се — пси, все голодуючі, наситу не знають; се — пастирі безглузді: всї позирають лиш на свою дорогу; кожний до останнього дбає про свою лиш користь.
12„Вениць”, зик ей, „ам сэ каут вин ши не вом ымбэта ку бэутурь тарь! Мыне вом фаче тот ка азь, ба ынкэ ши май рэу!”
12Приходїть (говорять вони), достану вина, напиймось сикери; як сьогоднї, так буде й завтра; ба ще й більше!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.