Лука 2
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1У то време пак изиђе заповест од ћесара Августа да се препише сав свет.
1Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
2Ово је био први препис за владања Киринова Сиријом.
2Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
3И пођоше сви да се препишу, сваки у свој град.
3Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
4Тада пође и Јосиф из Галилеје, из града Назарета у Јудеју у град Давидов који се зваше Витлејем, јер он беше из дома и племена Давидовог,
4Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
5да се препише с Маријом, испрошеном за њега женом, која беше трудна.
5вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
6И кад онамо беху, дође време да она роди.
6Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
7И роди Сина свог првенца, и пови Га, и метну Га у јасле; јер им не беше места у гостионици.
7І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
8И беху пастири у оном крају који чуваху ноћну стажу код стада свог.
8І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
9И гле, анђео Господњи стаде међу њима, и слава Господња обасја их; и уплашише се врло.
9І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
10И рече им анђео: Не бојте се; јер гле, јављам вам велику радост која ће бити свему народу.
10І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
11Јер вам се данас роди спас, који је Христос Господ, у граду Давидовом.
11Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
12И ето вам знака: Наћи ћете дете повито где лежи у јаслама.
12І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
13И уједанпут постаде с анђелом мноштво војника небеских, који хваљаху Бога говорећи:
13І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
14Слава на висини Богу, и на земљи мир, међу људима добра воља.
14Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
15И кад анђели отидоше од њих на небо, пастири говораху један другом: Хајдемо до Витлејема, да видимо то што се тамо догодило шта нам каза Господ.
15І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
16И дођоше брзо, и нађоше Марију и Јосифа и дете где лежи у јаслама.
16І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
17А кад видеше, казаше све што им је казано за то дете.
17І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
18И сви који чуше дивише се томе што им казаше пастири.
18І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
19А Марија чуваше све речи ове и слагаше их у срцу свом.
19Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
20И вратише се пастири славећи и хвалећи Бога за све што чуше и видеше, као што им би казано.
20І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
21И кад се наврши осам дана да Га обрежу, наденуше Му име Исус, као што је анђео рекао док се још није био ни заметнуо у утроби.
21І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
22И кад дође време да иду на молитву по закону Мојсијевом, донеше Га у Јерусалим да Га метну пред Господа,
22І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
23(као што је написано у закону Господњем: Да се свако дете мушко које најпре отвори материцу посвети Господу;)
23як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
24и да принесу прилог, као што је речено у закону Господњем, две грлице, или два голубића.
24і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
25И гле, беше у Јерусалиму човек по имену Симеун, и тај човек беше праведан и побожан, који чекаше утехе Израиљеве, и Дух Свети беше у њему.
25І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
26И њему беше Свети Дух казао да неће видети смрт док не види Христа Господњег.
26І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
27И каза му Дух те дође у цркву; и кад донесоше родитељи дете Исуса да сврше за Њега закон по обичају,
27І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
28и он Га узе на руке своје, и хвали Бога и рече:
28узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
29Сад отпушташ с миром слугу свог, Господе, по речи својој;
29Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
30Јер видеше очи моје спасење Твоје,
30бо видїли очі мої спасеннє твоє,
31Које си уготовио пред лицем свих народа,
31що приготовив єси перед лицем усїх людей,
32Видело, да обасја незнабошце, и славу народа Твог Израиља.
32сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
33И Јосиф и мати Његова чуђаху се томе што се говораше за Њега.
33І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
34И благослови их Симеун, и рече Марији, матери Његовој: Гле, Овај лежи да многе обори и подигне у Израиљу, и да буде знак против кога ће се говорити
34І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,
35(а и теби самој пробошће нож душу), да се открију мисли многих срца.
35(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
36И беше Ана пророчица, кћи Фануилова, од колена Асировог; она је остарела, а седам је година живела с мужем од девојаштва свог,
36І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
37и удова око осамдесет и четири године, која не одлажаше од цркве, и служаше Богу дан и ноћ постом и молитвама.
37і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
38И она у тај час дође, и хваљаше Господа и говораше за Њега свима који чекаху спасења у Јерусалиму.
38І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
39И кад свршише све по закону Господњем, вратише се у Галилеју у град свој Назарет.
39І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
40А дете растијаше и јачаше у духу, и пуњаше се премудрости, и благодат Божија беше на Њему.
40Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
41И родитељи Његови иђаху сваке године у Јерусалим о празнику пасхе.
41І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
42И кад Му би дванаест година, дођоше они у Јерусалим по обичају празника;
42І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
43и кад дане проведоше и они се вратише, оста дете Исус у Јерусалиму; и не знаде Јосиф и мати Његова;
43і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
44него мислећи да је с друштвом, отидоше дан хода, и стадоше Га тражити по родбини и по знанцима.
44а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
45И не нашавши Га вратише се у Јерусалим да Га траже.
45І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
46И после три дана нађоше Га у цркви где седи међу учитељима, и слуша их, и пита их,
46І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
47и сви који Га слушаху дивљаху се Његовом разуму и одговорима.
47Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його.
48И видевши Га зачудише се, и мати Његова рече Му: Сине! Шта учини нама тако? Ево отац твој и ја са страхом тражисмо те.
48І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
49И рече им: Зашто сте ме тражили? Зар не знате да мени треба у оном бити што је Оца мог?
49І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї?
50И они не разумеше речи што им рече.
50Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм.
51И сиђе с њима и дође у Назарет; и беше им послушан. И мати Његова чуваше све речи ове у срцу свом.
51І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм.
52И Исус напредоваше у премудрости и у расту и у милости код Бога и код људи.
52І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.