2. Петрова 1
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Од Симона Петра, слуге и апостола Исуса Христа, онима што су примили с нама једну часну веру у правди Бога нашег и спаса Исуса Христа:
1Симон Петр, слуга і апостол Ісуса Христа, тим, що з нами однаку дорогу віру приняли по правдї Бога нашого і Спаса Ісуса Христа:
2Благодат и мир да вам се умножи познавањем Бога и Христа Исуса Господа нашег.
2благодать вам і впокій нехай умножить ся в познанню Бога й Ісуса, Господа нашого.
3Будући да су нам све божанствене силе Његове, које требају к животу и побожности, дароване познањем Оног који нас позва славом и добродетељи,
3Яко ж усе до життя і побожности дароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю),
4кроз које се нама дароваше часна и превелика обећања, да њих ради имате део у Божјој природи, ако утечете од телесних жеља овог света.
4чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотїння, що в сьвітї,
5И на само ово окрените све старање своје да покажете у вери својој добродетељ, а у добродетељи разум,
5то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум,
6а у разуму уздржање, а у уздржању трпљење, а у трпљењу побожност,
6а в розумі вдержаннє, а у вдержанню терпіннє, а в терпінню побожність,
7а у побожности братољубље, а у братољубљу љубав.
7а в побожностї братню любов, а в братній любові любов (для всїх).
8Јер кад је ово у вама, и множи се, неће вас оставити лене нити без плода у познању Господа нашег Исуса Христа.
8Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.
9А ко нема овог слеп је, и пипа заборавивши очишћење од старих својих греха.
9У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів.
10Зато, браћо, постарајте се још већма да своју службу и избор утврдите; јер чинећи ово нећете погрешити никад;
10Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, нїколи не спотикнетесь.
11јер вам се тако обилно допусти улазак у вечно царство Господа нашег и спаса Исуса Христа.
11Так бо щедро дозволить ся вам вхід у вічнє царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.
12Зато се нећу оленити опомињати вам једнако ово, ако и знате и утврђени сте у овој истини;
12Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї.
13јер мислим да је право докле сам год у овом телу да вас будим опомињањем,
13Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню;
14знајући да ћу скоро тело своје одбацити као што ми каза и Господ наш Исус Христос.
14знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї.
15А трудићу се свакако да се и по растанку мом можете опомињати овог.
15Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей.
16Јер вам не показасмо силу и долазак Господа нашег Исуса Христа по приповеткама мудро измишљеним, него смо сами видели славу Његову.
16Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа нашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.
17Јер он прими од Бога Оца част и славу кад дође к Њему такав глас: Ово је Син мој љубазни, који је по мојој вољи.
17Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: „Се Син мій любий, що я вподобав Його.‟
18И овај глас ми чусмо где сиђе с неба кад бејасмо с Њим на светој гори.
18І сей голос чули ми, як сходив з неба, бувши з Ним на горі сьвятій.
19И имамо најпоузданију пророчку реч, и добро чините што пазите на њу, као на видело које светли у тамном месту, докле дан не осване и даница се не роди у срцима вашим.
19Ще ж маємо певнїще слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місцї, аж день засияє, і денниця зійде в серцях ваших;
20И ово знајте најпре да ниједно пророштво књижевно не бива по свом казивању;
20се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм.
21јер никад пророштво не би од човечије воље, него научени од Светог Духа говорише свети Божији људи.
21Бо нїколи із волї чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.