1. Мојсијева 1
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1У почетку створи Бог небо и земљу.
1У початку сотворив Бог небо та землю.
2А земља беше без обличја и пуста, и беше тама над безданом; и дух Божји дизаше се над водом.
2Земля ж була пуста і пустошня, і темрява лежала над безоднею; і дух Божий ширяв понад водами.
3И рече Бог: Нека буде светлост. И би светлост.
3І рече Бог: Настань, сьвіте! І настав сьвіт.
4И виде Бог светлост да је добра; и растави Бог светлост од таме.
4І бачив Бог сьвіт, що воно добре; та й розлучив сьвіт із темрявою.
5И светлост назва Бог дан, а таму назва ноћ. И би вече и би јутро, дан први.
5І назве Бог сьвіт день, а темряву назве ніч. І був вечір, і був ранок; день первий.
6Потом рече Бог: Нека буде свод посред воде, да раставља воду од воде.
6І рече Бог: Нехай проміж водами постане твердь, і розлучає води з водами! І сталось тако.
7И створи Бог свод, и растави воду под сводом од воде над сводом; и би тако.
7І сотворив Бог твердь; і розлучив Бог воду, що була під твердею, із водою, що була понад твердею.
8А свод назва Бог небо. И би вече и би јутро, дан други.
8І назве Бог твердь небо. І був вечір, і був ранок; день другий.
9Потом рече Бог: Нека се сабере вода што је под небом на једно место, и нека се покаже суво. И би тако.
9І рече Бог: Зберись, водо, що попід небом, ув одно місце, і появися суходоле. І сталось тако.
10И суво назва Бог земља, а зборишта водена назва мора; и виде Бог да је добро.
10І назве Бог суходіл земля, а згромадженє вод назве море. І бачив Бог, що добре.
11Опет рече Бог: Нека пусти земља из себе траву, биље, што носи семе, и дрво родно, које рађа род по својим врстама, у коме ће бити семе његово на земљи. И би тако.
11І рече Бог: Нехай проростить земля биллє травне, зело з насїннями і дерево плодовите, плодюще по свойму родові, щоб його насїннє було в йому. І сталось тако.
12И пусти земља из себе траву, биље, што носи семе по својим врстама, и дрво, које рађа род, у коме је семе његово по његовим врстама. И виде Бог да је добро.
12І вивела земля биллє травне, зело з насїннями і дерево плодовите, плодюще по свойму родові, що його насїння було в йому по свойму родові. І бачив Бог, що добре.
13И би вече и би јутро, дан трећи.
13І був вечір, і був ранок; день трейтїй.
14Потом рече Бог: Нека буду видела на своду небеском, да деле дан и ноћ, да буду знаци временима и данима и годинама;
14І рече Бог: Постаньте сьвітила, на твердї небесній розлучати день із ніччю, і бувайте знаменнями на ознаку впливочасу і днїв і років.
15и нека светле на своду небеском, да обасјавају земљу. И би тако.
15І бувши сьвітилами на твердї небесній, сьвітїте по землї. І сталось тако.
16И створи Бог два видела велика: видело веће да управља даном, и видело мање да управља ноћу, и звезде.
16І сотворив Бог два сьвітила великі: сьвітило велике правити днем, і сьвітило менше правити ніччю, і зорі.
17И постави их Бог на своду небеском да обасјавају земљу.
17І поставив їх Бог на твердї небесній сьвітити на землю.
18И да управљају даном и ноћу, и да деле светлост од таме. И виде Бог да је добро.
18І правити днем і ніччю, і розлучати сьвіт із темрявою. І бачив Бог, що добре.
19И би вече и би јутро, дан четврти.
19І був вечір, і був ранок; день четвертий.
20Потом рече Бог: Нека врве по води живе душе, и птице нека лете изнад земље под свод небески.
20І рече Бог: Заграйте, води, душами живими, і полинь, птаство, над землею попід небесною твердю.
21И створи Бог китове велике и све живе душе што се мичу, што проврвеше по води по врстама својим, и све птице крилате по врстама њиховим. И виде Бог да је добро;
21І сотворив Бог чудища великі і усяку душу живу повзючу, що заграла ними вода, по родові їх, і всяке птаство пернате. І бачив Бог, що добре.
22и благослови их Бог говорећи: Рађајте се и множите се, и напуните воду по морима, и птице нека се множе на земљи.
22І благословив їх Бог, і глаголе: Плодїтеся і множтеся і сповняйте воду в морях, і птаство нехай множиться на землї.
23И би вече и би јутро, дан пети.
23І був вечір, і був ранок; день пятий.
24Потом рече Бог: Нека земља пусти из себе душе живе по врстама њиховим, стоку и ситне животиње и звери земаљске по врстама њиховим. И би тако.
24І рече Бог: Виведи, земле, душу живу по роду їх, четверонога і повзюче і дикого зьвіра, по родові їх. І сталось так.
25И створи Бог звери земаљске по врстама њиховим, и стоку по врстама њеним, и све ситне животиње на земљи по врстама њиховим. И виде Бог да је добро.
25І сотворив Бог зьвірє земне по родові їх, і скотину по родові й усе повзюче по родові їх. І бачив Бог, що добре.
26Потом рече Бог: Да начинимо човека по свом обличју, као што смо ми, који ће бити господар од риба морских и од птица небеских и од стоке и од целе земље и од свих животиња што се мичу по земљи.
26І рече Бог: Сотворимо чоловіка в наш образ і в подобу, і нехай панує над рибою морською, і над птаством небесним, і над скотиною, і над усяким диким зьвірєм, і над усяким гадом, що лазить по землї.
27И створи Бог човека по обличју свом, по обличју Божјем створи га; мушко и женско створи их.
27І сотворив Бог чоловіка в свій образ, ув образ Божий сотворив його, як чоловіка і жінку сотворив їх.
28И благослови их Бог, и рече им Бог: Рађајте се и множите се, и напуните земљу, и владајте њом, и будите господари од риба морских и од птица небеских и од свих звери што се миче по земљи.
28І благословив їх Бог, і рече до них Бог: Плодїтеся і намножуйтесь, і сповнюйте землю і підневолюйте її, і пануйте над рибою морською і над птаством небесним і над усїм зьвірєм, що гасає по землї.
29И још рече Бог: Ево, дао сам вам све биље што носи семе по свој земљи, и сва дрвета родна која носе семе; то ће вам бити за храну.
29І рече Бог: Оце ж дав я вам усяке зело з насїннями, яке нї росте на землї, та й усяке дерево, що має в собі плід родющий насїннє; се нехай вам на харч.
30А свим зверима земаљским и свим птицама небеским и свему што се миче на земљи и у чему има душа жива, дао сам сву траву да једу. И би тако.
30І всякому зьвірові земному, і всякому птаству небесному, і всьому повзючому по землї, усякій душі живій, призначив я всяку траву й зело на харч. І сталось тако.
31Тада погледа Бог све што је створио, и гле, добро беше веома. И би вече и би јутро, дан шести.
31І бачив Бог, що все, що сотворив, було вельми добре. І був вечір, і був ранок; день шестий.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.