1. Мојсијева 11
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1А беше на целој земљи један језик и једнаке речи.
1І була вся земля мова одна і слово одно.
2А кад отидоше од истока, нађоше равницу у земљи сенарској, и населише се онде.
2І сталось, як мандрували вони від схід сонця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там.
3Па рекоше међу собом: Хајде да правимо плоче и да их у ватри печемо. И беху им опеке место камена и смола земљана место креча.
3І мовляли одно ʼдному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну.
4После рекоше: Хајде да сазидамо град и кулу, којој ће врх бити до неба, да стечемо себи име, да се не бисмо расејали по земљи.
4І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї.
5А Господ сиђе да види град и кулу, што зидаху синови човечији.
5І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловїчі.
6И рече Господ: Гле, народ један, и један језик у свих, и то почеше радити, и неће им сметати ништа да не ураде шта су наумили.
6І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тількі почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити.
7Хајде да сиђемо, и да им пометемо језик, да не разумеју један другог шта говоре.
7Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно ʼдного.
8Тако их Господ расу оданде по свој земљи, те не сазидаше града.
8І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту.
9Зато се прозва Вавилон, јер онде помете Господ језик целе земље, и оданде их расу Господ по свој земљи.
9Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.
10Ово је племе Симово: беше Симу сто година, кад роди Арфаксада, друге године после потопа.
10А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі.
11А родив Арфаксада поживе Сим пет стотина година, рађајући синове и кћери.
11І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер.
12А Арфаксад поживе тридесет и пет година, и роди Салу;
12І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу.
13а родив Салу поживе Арфаксад четири стотине и три године, рађајући синове и кћери.
13А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки.
14А Сала поживе тридесет година, и роди Евера;
14І пожив Села трийцять год, і появив Ебера.
15а родив Евера поживе Сала четири стотине и три године, рађајући синове и кћери.
15А пожив Села після того, як появив Ебера, чотири ста і три роки, і появив сини й дочки.
16А Евер поживе тридесет и четири године, и роди Фалека;
16І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега.
17а родив Фалека поживе Евер четири стотине и тридесет година, рађајући синове и кћери.
17А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки.
18А Фалек поживе тридесет година, и роди Рагава;
18І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува.
19а родив Рагава поживе Фалек двеста и девет година, рађајући синове и кћери.
19А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки.
20А Рагав поживе тридесет и две године, и роди Серуха;
20І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга.
21а родив Серуха поживе Рагав двеста и седам година, рађајући синове и кћери.
21А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки.
22А Серух поживе тридесет година, и роди Нахора;
22І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора.
23а родив Нахора поживе Серух двеста година, рађајући синове и кћери.
23А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки.
24А Нахор поживе двадесет и девет година, и роди Тару;
24І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару.
25а родив Тару поживе Нахор сто и деветнаест година, рађајући синове и кћери.
25А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки.
26А Тара поживе седамдесет година, и роди Аврама, Нахора и Арана.
26І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана.
27А ово је племе Тарино: Тара роди Аврама, Нахора и Арана; а Аран роди Лота.
27А се постань Тарина. Тара появив Аврама, Нагора і Гарана; Гаран же появив Лота.
28И умре Аран пре Таре оца свог на постојбини својој, у Уру халдејском.
28І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському.
29И ожени се Аврам и Нахор, и жени Аврамовој беше име Сара а жени Нахоровој име Мелха, кћи Арама оца Мелхе и Јесхе.
29І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски.
30А Сара беше нероткиња, и не имаше порода.
30Сара ж була неплідна, не мала дїтей.
31И узе Тара сина свог Аврама и Лота сина Ароновог, унука свог, и Сару снаху своју, жену Аврама сина свог; и пођоше заједно из Ура халдејског да иду у земљу хананску, и дођоше до Харана, и онде се настанише.
31І взяв Тара Аврама да Лота, сина Гаранового, сина свого сина, да невістку свою Сару, сина свого Аврама жінку, та й вивів їх із Ура Халдейського, щоб ійти в землю Канаанську, і прийшли в Гаран та й осїлись там.
32И поживе Тара свега двеста и пет година; и умре Тара у Харану.
32А віку Тариного було двістї і пять год, і вмер Тара в Гаранї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.