Ӂенеза 11
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Тот пэмынтул авя о сингурэ лимбэ ши ачеляшь кувинте.
1І була вся земля мова одна і слово одно.
2Порнинд ей ынспре рэсэрит, ау дат песте о кымпие ын цара Шинеар ши ау дескэлекат аколо.
2І сталось, як мандрували вони від схід сонця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там.
3Ши ау зис унул кэтре алтул: „Хайдем сэ фачем кэрэмизь ши сэ ле ардем бине ын фок!” Ши кэрэмида ле-а цинут лок де пятрэ, яр смоала ле-а цинут лок де вар.
3І мовляли одно ʼдному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну.
4Ши ау май зис: „Хайдем сэ не зидим о четате ши ун турн ал кэруй вырф сэ атингэ черул ши сэ не фачем ун нуме, ка сэ ну фим ымпрэштияць пе тоатэ фаца пэмынтулуй!”
4І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї.
5Домнул С-а коборыт сэ вадэ четатя ши турнул пе каре-л зидяу фиий оаменилор.
5І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловїчі.
6Ши Домнул а зис: „Ятэ, ей сунт ун сингур попор ши тоць ау ачеяшь лимбэ, ши ятэ де че с-ау апукат; акум нимик ну й-ар ымпедика сэ факэ тот че шь-ау пус ын гынд.
6І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тількі почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити.
7Хайдем сэ Не коборым ши сэ ле ынкуркэм аколо лимба, ка сэ ну-шь май ынцелягэ ворба уний алтора!”
7Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно ʼдного.
8Ши Домнул й-а ымпрэштият де аколо пе тоатэ фаца пэмынтулуй, аша кэ ау ынчетат сэ зидяскэ четатя.
8І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту.
9Де ачея, четатя а фост нумитэ Бабел, кэч аколо а ынкуркат Домнул лимба ынтрегулуй пэмынт ши де аколо й-а ымпрэштият Домнул пе тоатэ фаца пэмынтулуй.
9Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.
10Ятэ спица нямулуй луй Сем. Ла вырста де о сутэ де ань, Сем а нэскут пе Арпакшад, ла дой ань дупэ потоп.
10А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі.
11Дупэ наштеря луй Арпакшад, Сем а трэит чинч суте де ань ши а нэскут фий ши фийче.
11І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер.
12Ла вырста де трейзечь ши чинч де ань, Арпакшад а нэскут пе Шелах.
12І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу.
13Дупэ наштеря луй Шелах, Арпакшад а май трэит патру суте трей ань ши а нэскут фий ши фийче.
13А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки.
14Ла вырста де трейзечь де ань, Шелах а нэскут пе Ебер.
14І пожив Села трийцять год, і появив Ебера.
15Дупэ наштеря луй Ебер, Шелах а май трэит патру суте трей ань ши а нэскут фий ши фийче.
15А пожив Села після того, як появив Ебера, чотири ста і три роки, і появив сини й дочки.
16Ла вырста де трейзечь ши патру де ань, Ебер а нэскут пе Пелег.
16І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега.
17Дупэ наштеря луй Пелег, Ебер а май трэит патру суте трейзечь де ань ши а нэскут фий ши фийче.
17А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки.
18Ла вырста де трейзечь де ань, Пелег а нэскут пе Реу.
18І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува.
19Дупэ наштеря луй Реу, Пелег а май трэит доуэ суте ноуэ ань ши а нэскут фий ши фийче.
19А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки.
20Ла вырста де трейзечь ши дой де ань, Реу а нэскут пе Серуг.
20І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга.
21Дупэ наштеря луй Серуг, Реу а май трэит доуэ суте шапте ань ши а нэскут фий ши фийче.
21А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки.
22Ла вырста де трейзечь де ань, Серуг а нэскут пе Нахор.
22І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора.
23Дупэ наштеря луй Нахор, Серуг а май трэит доуэ суте де ань ши а нэскут фий ши фийче.
23А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки.
24Ла вырста де доуэзечь ши ноуэ де ань, Нахор а нэскут пе Терах.
24І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару.
25Дупэ наштеря луй Терах, Нахор а май трэит о сутэ ноуэспрезече ань ши а нэскут фий ши фийче.
25А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки.
26Ла вырста де шаптезечь де ань, Терах а нэскут пе Аврам, пе Нахор ши пе Харан.
26І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана.
27Ятэ спица нямулуй луй Терах. Терах а нэскут пе Аврам, пе Нахор ши пе Харан. Харан а нэскут пе Лот.
27А се постань Тарина. Тара появив Аврама, Нагора і Гарана; Гаран же появив Лота.
28Ши Харан а мурит ын фаца татэлуй сэу Терах, ын цара ын каре се нэскусе, ын Ур, ын Халдея.
28І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському.
29Аврам ши Нахор шь-ау луат невесте. Нумеле невестей луй Аврам ера Сарай ши нумеле невестей луй Нахор ера Милка, фийка луй Харан, татэл Милкэй ши Искэй.
29І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски.
30Сарай ера стярпэ; н-авя копий делок.
30Сара ж була неплідна, не мала дїтей.
31Терах а луат пе фиул сэу Аврам ши пе Лот, фиул луй Харан, фиул фиулуй сэу, ши пе Сарай, норэ-са, неваста фиулуй сэу Аврам. Ау ешит ымпреунэ дин Ур, дин Халдея, ка сэ мяргэ ын цара Канаан. Ау венит пынэ ла Харан ши с-ау ашезат аколо.
31І взяв Тара Аврама да Лота, сина Гаранового, сина свого сина, да невістку свою Сару, сина свого Аврама жінку, та й вивів їх із Ура Халдейського, щоб ійти в землю Канаанську, і прийшли в Гаран та й осїлись там.
32Зилеле луй Терах ау фост де доуэ суте чинч ань, ши Терах а мурит ын Харан.
32А віку Тариного було двістї і пять год, і вмер Тара в Гаранї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.