Ӂенеза 35
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Думнезеу а зис луй Иаков: „Скоалэ-те, суе-те ла Бетел, локуеште аколо ши ридикэ аколо ун алтар Думнезеулуй каре ци С-а арэтат кынд фуӂяй де фрателе тэу Есау.”
1Рече ж Бог до Якова: Уставши, підіймайсь до Бетеля, та й осядься тамо, і сотвори там жертівника Богу, що явився тобі, як утїкав єси од Езава, брата твого.
2Иаков а зис касей луй ши тутурор челор че ерау ку ел: „Скоатець думнезеий стрэинь каре сунт ын мижлокул востру, курэцици-вэ ши скимбаци-вэ хайнеле,
2Каже ж Яков домові свому й усїм, що були з ним. Повикидайте боги чужі, які є в кого з вас, та й очищайтесь і поперемінюйте одїж свою.
3ка сэ не скулэм ши сэ не суим ла Бетел, кэч аколо вой ридика ун алтар Думнезеулуй каре м-а аскултат ын зиуа неказулуй меу ши каре а фост ку мине ын кэлэтория пе каре ам фэкут-о.”
3Та вставаймо й підіймаймось у Бетель, та поставимо там жертівника Богу, що послухав мене в день бідування мого, та й був зо мною в дорозї, що верстав я.
4Ей ау дат луй Иаков тоць думнезеий стрэинь каре ерау ын мыниле лор ши черчеий пе каре-й пуртау ын урекь. Иаков й-а ынгропат ын пэмынт, суб стежарул де лынгэ Сихем.
4І видали Яковові богів чужих, що були в руках їх, і сережки, що були в ушу їх, і сховав їх Яков під дубом, що під Сихемом.
5Апой ау плекат. Гроаза луй Думнезеу с-а рэспындит песте четэциле каре-й ынконжурау, аша кэ локуиторий лор н-ау урмэрит пе фиий луй Иаков.
5І помандрували вони, і був страх Божий на містах круг їх, і не вганяли за синами Якововими.
6Иаков ши тоць чей че ерау ку ел ау ажунс ла Луз, адикэ Бетел, ын цара Канаан.
6Прийшов же Яков у Луз, що в Канаан землї, се єсть Бетель, він і ввесь люд його, що були з ним.
7А зидит аколо ун алтар ши а нумит локул ачела Ел-Бетел, кэч аколо и Се дескоперисе Думнезеу кынд фуӂя де фрателе сэу.
7І поставив там жертівника; і проложив тому врочищу прізвище Ель-Бетель, там бо явивсь йому Бог, як утїкав од Езава, брата свого.
8Дебора, дойка Ребекэй, а мурит ши а фост ынгропатэ май жос де Бетел, суб стежарул кэруя и с-а пус нумеле: „Стежарул жалей”.
8Умерла ж Дебора, мамка Ребечина, і поховали її під дубом і проложили йому прізвище Аллон-Бакут, дуб голосїння.
9Думнезеу С-а арэтат ярэшь луй Иаков дупэ ынтоарчеря луй дин Падан-Арам ши л-а бинекувынтат.
9Явився ж Бог Яковові знов, як прийшов із Мезопотамиї, і благословив його.
10Думнезеу й-а зис: „Нумеле тэу есте Иаков, дар ну те вей май кема Иаков, чи нумеле тэу ва фи Исраел.” Ши й-а пус нумеле Исраел.
10І рече йому Бог: Імя твоє не звати меться вже Яков, нї! Ізраїль буде імя твоє. І дав йому прізвище Ізраїль.
11Думнезеу й-а зис: „Еу сунт Думнезеул чел Атотпутерник. Креште ши ынмулцеште-те; ун ням ши о мулциме де нямурь се вор наште дин тине ши кяр ымпэраць вор еши дин коапселе тале.
11Рече ж йому Бог: Я Бог всемогущий. Бувай плодющий і намножуйся. Народи і купа народів будуть із тебе, і царі з чересел твоїх вийдуть.
12Цие ыць вой да цара пе каре ам дат-о луй Авраам ши луй Исаак ши вой да цара ачаста семинцей тале дупэ тине.”
12І землю, що дав Авраамові й Ізаакові, тобі віддам, і насїнню твойму по тобі дам землю сю.
13Думнезеу С-а ынэлцат де ла ел, ын локул унде ый ворбисе.
13Знявся ж Бог від його, від урочища, де розмовляв із ним.
14Ши Иаков а ридикат ун стылп де адучере аминте ын локул унде ый ворбисе Думнезеу, ун стылп де пятрэ, пе каре а адус о жертфэ де бэутурэ ши а турнат унтделемн.
14І поставив Яков стовпа на врочищі, де він розмовляв із ним, стовпа камяного та й злив на його ливною жертвою, і злив олії на його.
15Иаков а нумит локул унде ый ворбисе Думнезеу, Бетел.
15І проложив Яков прізвище врочищу тому, де розмовляв із ним Бог, Бетель.
16Апой ау плекат дин Бетел ши май ера о депэртаре буничикэ пынэ ла Ефрата, кынд Рахелей й-ау венит дурериле наштерий. А авут о наштере гря
16І рушили вони з Бетеля, і було вже не далеко до Евфрата і настигла Рахелю родїльня мука, і мала вона породи важкі.
17ши, ын тимпул дурерилор наштерий, моаша й-а зис: „Ну те теме, кэч май ай ун фиу!”
17Сталося ж, як вона мала важкі породи, каже їй баба сповитуха: Крепись; бо й се буде в тебе син.
18Ши, пе кынд ышь дэдя еа суфлетул, кэч трэӂя сэ моарэ, й-а пус нумеле Бен-Они дар татэл сэу л-а нумит Бениамин.
18Сталося ж, як покидала її душа, умірала бо, дала йому імя Бенонї, болюча дитина, отець же дав йому імя Бенямин, щасна дитина.
19Рахела а мурит ши а фост ынгропатэ пе друмул каре дуче ла Ефрата, сау Бетлеем.
19Умерла ж Рахеля, і поховано її на шляху до Евфрата, се єсть Бетлегем.
20Иаков а ридикат ун стылп пе мормынтул ей: ачеста есте стылпул де пе мормынтул Рахелей, каре есте ши азь.
20І поставив Яков стовпа над гробом її. Се стовп на Рахелиному гробу по сей день.
21Исраел а плекат май департе ши шь-а ынтинс кортул динколо де Мигдал-Едер.
21Помандрував же Ізраїль і напяв намета свого за Мигдаль-Єдером.
22Пе кынд локуя Исраел ын цинутул ачеста, Рубен с-а дус ши с-а кулкат ку Билха, циитоаря татэлуй сэу. Ши Исраел а афлат. Фиий луй Иаков ерау ын нумэр де дойспрезече.
22Сталося ж, як осївсь Ізраїль на тій країні, прийшов Рубен та й лїг із Билгою, батьковою наложницею. І дочувсь про се Ізраїль. Було ж синів у Якова дванайцятеро.
23Фиий Леей: Рубен, ынтыюл нэскут ал луй Иаков, Симеон, Леви, Иуда, Исахар ши Забулон.
23Синове Леїні: Рубен, первенець Яковів, та Симеон, та Левій, та Юда, та Іссахар, та Зебулон.
24Фиий Рахелей: Иосиф ши Бениамин.
24Синове Рахелині: Йосиф та Бенямин.
25Фиий Билхей, роаба Рахелей: Дан ши Нефтали.
25Синове Балли, рабинї Рахелиної: Дан та Нефталїй.
26Фиий Зилпей, роаба Леей: Гад ши Ашер. Ачештя сунт фиий луй Иаков, каре и с-ау нэскут ын Падан-Арам.
26Синове Зелфи, рабинї Рахелиної: Гад і Ассер. Се синове Яковові, що понароджувались йому в Мезопотамії.
27Иаков а ажунс ла татэл сэу Исаак, ла Мамре, ла Кириат-Арба, каре есте тот уна ку Хебронул, унде локуисерэ ка стрэинь Авраам ши Исаак.
27Прийшов же Яков до Ізаака, отця свого, в Мамрійщину, в Киріят-Арбу, се Геброн, де пробував Авраам та Ізаак.
28Зилеле веций луй Исаак ау фост де о сутэ оптзечь де ань.
28Було ж Ізаакові сто і вісїмдесять год.
29Исаак шь-а дат духул ши а мурит ши а фост адэугат ла попорул сэу, бэтрын ши сэтул де зиле. Фиий сэй, Есау ши Иаков, л-ау ынгропат.
29І розлучивсь Ізаак із душею й умер, і прилучивсь до роду свого, старий, нажившись на сьвітї. І поховали його Езав та Яков, синове його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.