Ӂенеза 33
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Иаков а ридикат окий ши с-а уйтат, ши ятэ кэ Есау веня ку патру суте де оамень. Атунч а ымпэрцит копиий ынтре Лея, Рахела ши челе доуэ роабе.
1Споглянувши ж Яков очима своїми, постеріг, се ж Езав, брат його, йде, і чотири ста чоловіка з ним. І роздїлив дїток Леї, Рахелї і двох рабинь.
2А пус ын фрунте роабеле ку копиий лор, апой пе Лея ку копиий ей ши ла урмэ пе Рахела ку Иосиф.
2І поставив обидві рабинї зпереду, Лею ж і дїти її позаду, а Рахелю з Йосифом, дальш усїх, на посьлїдку.
3Ел ынсушь а трекут ынаинтя лор ши с-а арункат ку фаца ла пэмынт де шапте орь, пынэ че с-а апропият де тот де фрателе сэу.
3Сам же прийшов перше них, і вклонивсь до землї сїм раз, перше нїм приступив до брата свого.
4Есау а алергат ынаинтя луй, л-а ымбрэцишат, и с-а арункат пе грумаз ши л-а сэрутат. Ши ау плынс.
4І прибіг Езав зустріч йому, і обняв його, та й припав йому на шию, і поцїлував його; і плакали обидва.
5Есау, ридикынд окий, а вэзут фемеиле ши копиий ши а зис: „Чине сунт ачея?” Ши Иаков а рэспунс: „Сунт копиий пе каре й-а дат Думнезеу робулуй тэу.”
5І спогляне Езав, і побачив жени й дїти, й каже: Що ж сї в тебе? Він же каже: Дїти, що дарував Бог рабові твому.
6Роабеле с-ау апропият ку копиий лор ши с-ау арункат ку фаца ла пэмынт.
6І приступили рабинї й дїти їх, і вклонились.
7Лея ши копиий ей, де асеменя, с-ау апропият ши с-ау арункат ку фаца ла пэмынт. Ын урмэ с-ау апропият Иосиф ши Рахела ши с-ау арункат ку фаца ла пэмынт.
7І приступила Лея те ж із дїтьми своїми й уклонились; потім же приступив Йосиф і Рахеля й уклонились.
8Есау а зис: „Че ай де гынд сэ фачь ку тоатэ табэра ачея пе каре ам ынтылнит-о?” Ши Иаков а рэспунс: „Воеск сэ капэт тречере ку еа ынаинтя домнулуй меу.”
8І каже Езав: Про що ж у тебе всї цї полки, що я з ними зустрівся? Він же каже: Щоб ізнайшов раб твій милість ув очах в мого пана.
9Есау а зис: „Еу ам дин белшуг; пэстрязэ, фрате, че есте ал тэу.”
9Каже ж Езав: У мене доволї, брате, держи своє про себе самого.
10Ши Иаков а рэспунс: „Ну, те рог, дакэ ам кэпэтат тречере ынаинтя та, примеште дарул ачеста дин мына мя, кэч м-ам уйтат ла фаца та кум се уйтэ чинева ла Фаца луй Думнезеу, ши ту м-ай примит ку бунэвоинцэ.
10І каже Яков: Коли знайшов я ласку в очах твоїх, прийми гостинцї з руки моєї тому, що побачив я лице твоє, як би хто побачив лице Боже, і що був єси прихилен до мене.
11Примеште деч дарул меу каре ць-а фост адус, фииндкэ Думнезеу м-а умплут де бунэтэць ши ам де тоате.” Астфел а стэруит де ел, ши Есау а примит.
11Прийми благословеннє моє, що я принїс тобі, бо мене Бог благословив, і всього доволї в мене. І присилував його, і взяв він.
12Есау а зис: „Хайдем сэ плекэм ши сэ порним ла друм; еу вой мерӂе ынаинтя та.”
12І каже: Рушаймо в дорогу. Я пійду по переду.
13Иаков й-а рэспунс: „Домнул меу веде кэ копиий сунт микшорь ши ам ой ши вачь фэтате; дакэ ле-ам сили ла друм о сингурэ зи, тоатэ турма ва пери.
13Каже ж йому: Пан мій знає, що дїтки в мене маленькі, а вівцї й корови кітні й тїльні; як же пожену їх один день, занапащу всю скотину.
14Домнул меу с-о я ынаинтя робулуй сэу, ши еу вой вени ынчет пе урмэ, ла пас ку турма, каре ва мерӂе ынаинтя мя, ши ла пас ку копиий, пынэ вой ажунӂе ла домнул меу ын Сеир.”
14Нехай пан мій іде попереду раба свого, я ж пійду повагом, дивлячись по сназї худоби, що йти ме передо мною, і як пійде дїтвора, поки прийду до пана мого в Сеїр.
15Есау а зис: „Вряу сэ лас ку тине мэкар о парте дин оамений мей.” Ши Иаков а рэспунс: „Пентру че ачаста? Мь-ажунӂе сэ капэт тречере ынаинтя та, домнул меу!”
15І каже Езав: Оставлю ж із тобою кілька людей моїх. Він же каже: Про що воно? Аби знайшов я ласку в очах пана мого.
16Ын ачеяшь зи, Есау а луат друмул ынапой ла Сеир.
16Вернувся ж Езав того дня на свою путь у Сеїр.
17Иаков а плекат май департе ла Сукот. Шь-а зидит о касэ ши а фэкут колибе пентру турме. Де ачея с-а дат локулуй ачелуя нумеле Сукот.
17А Яков мандрував далїй у Суккот і побудовав собі домівку, а скотинї своїй поробив кущі. Тим і проложено прізвище врочищу тому Суккот.
18Ла ынтоарчеря луй дин Падан-Арам, Иаков а ажунс ку бине ын четатя Сихем, ын цара Канаан, ши а тэбэрыт ынаинтя четэций.
18І дойшов щасливо Яков до городу Сихему, що в Канаан землї, вернувшись із Мезопотамїї, та й отаборився перед городом.
19Партя де огор пе каре ышь ынтинсесе кортул а кумпэрат-о де ла фиий луй Хамор, татэл луй Сихем, ку о сутэ де кесита.
19І купив частину поля, де отаборивсь, у синів Геммора, отця Сихемового, за сто срібняків.
20Ши аколо а ридикат ун алтар, пе каре л-а нумит Ел-Елохе-Исраел.
20І поставив там жертівника, та й призвав імя Господа Бога Ізраїлевого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.