Ӂенеза 46
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Исраел а плекат ку тот че авя. А ажунс ла Беер-Шеба ши а адус жертфе Думнезеулуй татэлуй сэу Исаак.
1І рушив Ізраїль з усїм своїм, і прийшов до Бейер-Саби, і принїс жертву Богові отця свого Ізаака.
2Думнезеу а ворбит луй Исраел ынтр-о ведение ноаптя ши а зис: „Иакове! Иакове!” Исраел а рэспунс: „Ятэ-мэ!”
2І рече Бог до Ізраїля в привиддях ночних, і рече: Якове! Якове! Він же озвавсь: Чую!
3Ши Думнезеу а зис: „Еу сунт Думнезеу, Думнезеул татэлуй тэу. Ну те теме сэ те коборь ын Еӂипт, кэч аколо те вой фаче сэ ажунӂь ун ням маре.
3І рече: Я Бог, Бог отцїв твоїх. Не опасуйся спуститись у Египет; народом бо великим сотворю тебе там.
4Еу Ынсумь Мэ вой коборы ку тине ын Еӂипт ши Еу Ынсумь те вой скоате ярэшь де аколо, яр Иосиф ыць ва ынкиде окий.”
4Я сам із тобою спущусь у Египет, і я ж возведу тебе, і Йосиф положить руку свою на очі твої.
5Иаков а пэрэсит Беер-Шеба ши фиий луй Исраел ау пус пе татэл лор Иаков, ку копилаший ши невестеле лор, ын кареле пе каре ле тримисесе Фараон ка сэ-л дукэ.
5І рушив Яков од Бейер-Саби, і повезли сини Ізраїлеві панотця свого і малечу свою, і жени свої на колесницях, що послав Фараон по його.
6Шь-ау луат ши турмеле, ши авериле пе каре ле агонисисерэ ын цара Канаанулуй. Ши Иаков с-а дус ын Еӂипт ку тоатэ фамилия луй.
6І позабирали статки свої й усе майно, що надбали в Канаан землї, і прибули в Египет Яков і все насїннє його з ним.
7А луат ку ел ын Еӂипт пе фиий луй ши пе фиий фиилор луй, пе фийчеле луй ши пе фийчеле фиилор луй ши пе тоатэ фамилия луй.
7Сини свої і сини синів своїх, дочки свої і дочки синів своїх, і все насїннє своє привів у Египет із собою.
8Ятэ нумеле фиилор луй Исраел каре ау венит ын Еӂипт. Иаков ши фиий луй. Ынтыюл нэскут ал луй Иаков: Рубен.
8Се ж імена синів Ізрайлевих, що поприходили в Египет: Яков та сини його; первенець Яковів: Рубен.
9Фиий луй Рубен: Енох, Палу, Хецрон ши Карми.
9Синове ж Рубенові: Ганох та Паллуй, Хезрон та Кармїй.
10Фиий луй Симеон: Иемуел, Иамин, Охад, Иакин ши Цохар, ши Саул, фиу динтр-о фемее канаанитэ.
10Синове ж Симеонові: Ємуїл і Ямин та Огад та Яхин та Зогар та Савул, син Канаанки.
11Фиий луй Леви: Гершон, Кехат ши Мерари.
11Синове ж Левієві: Герсон, Кагат та Мерарій.
12Фиий луй Иуда: Ер, Онан, Шела, Перец ши Зарах, дар Ер ши Онан ау мурит ын цара Канаанулуй. Фиий луй Перец ау фост: Хецрон ши Хамул.
12Сини ж Юдові: Гер та Онан та Села та Перез та Серах; повмирали ж Гер та Онан у Канаан землї. А синове Перезові були: Гезрон та Гамуль.
13Фиий луй Исахар: Тола, Пува, Йов ши Шимрон.
13Синове ж Іссахарові: Тоса та Пува та Йов та Симрон.
14Фиий луй Забулон: Серед, Елон ши Иахлеел.
14Синове ж Зебулонові: Серед та Елон та Яхлеїль.
15Ачештя сунт фиий пе каре й-а нэскут луй Иаков Лея ын Падан-Арам, ымпреунэ ку фийкэ-са Дина. Фиий ши фийчеле луй алкэтуяу ын тотул трейзечь ши трей де иншь.
15Се Леїні синове, що вродила Яковові в Падан-Арамі, та Дину, дочку його. Усїх душ синів його і дочок його трийцять і три душі.
16Фиий луй Гад: Цифион, Хагги, Шуни, Ецбон, Ери, Ароди ши Ареели.
16Синове ж Гадові: Зифйон та Гаггій, Сунїй та Єзбон, Єрій та Ародїй та Арелїй.
17Фиий луй Ашер: Имна, Ишва, Ишви ши Берия, ши Серах, сора лор. Ши фиий луй Берия: Хебер ши Малкиел.
17Синове ж Ассерові: Імна та Ішва та Ішвій та Берія, та Сераха, сестра їх. Синове ж Берієві: Гебер та Малкієль.
18Ачештя сунт фиий Зилпей, пе каре о дэдусе Лабан фетей сале Лея; пе ачештя й-а нэскут еа луй Иаков. Ын тотул шайспрезече иншь.
18Се сини Зелфи, що дав Лабан Леї, дочцї своїй, що вродила їх Яковові шіснайцятеро душ.
19Фиий Рахелей, неваста луй Иаков: Иосиф ши Бениамин.
19Синове ж Рахелї, жони Яковової: Йосиф та Бенямин.
20Луй Иосиф и с-ау нэскут ын цара Еӂиптулуй: Манасе ши Ефраим, пе каре й-а нэскут Аснат, фата луй Поти-Фера, преотул луй Он.
20І родились Йосифові в Египецькій землї: Манассїй та Ефраїм, що вродила йому Асната, дочка Потифара, сьвященника Онського.
21Фиий луй Бениамин: Бела, Бекер, Ашбел, Гера, Нааман, Ехи, Рош, Мупим, Хупим ши Ард.
21Синове ж Беняминові: Бела та Бехер та Асбель, Гера та Нааман, Єхій та Рош, Муппим та Гуппим та Ард.
22Ачештя сунт фиий Рахелей, пе каре й-а нэскут луй Иаков. Ын тотул пайспрезече иншь.
22Се синове Рахелині, що вродила їх Яковові, всїх, душ чотирнайцятеро.
23Фиул луй Дан: Хушим.
23Синове ж Данові: Гусим.
24Фиий луй Нефтали: Иахцеел, Гуни, Иецер ши Шилем.
24Синове ж Нафталїєві: Яхзеєль та Гунїй та Єзер та Силлем.
25Ачештя сунт фиий Билхей, пе каре о дэдусе Лабан фетей сале Рахела; ши пе ачештя й-а нэскут еа луй Иаков. Ын тотул шапте иншь.
25Се синове Білжині, що дав її Лабан Рахелї, дочцї своїй, і вродила їх Яковові всього сїм душ сих.
26Суфлетеле каре ау венит ку Иаков ын Еӂипт ши каре ешисерэ дин ел ерау ын тотул шайзечь ши шасе, фэрэ сэ нумэрэм невестеле фиилор луй Иаков.
26Усїх же душ, що поприходили з Яковом в Египет, і що повиходили з чересел його, опріч жінок синів Яковових, всїх душ шістьдесять і шість.
27Ши Иосиф авя дой фий, каре и се нэскусерэ ын Еӂипт. Тоате суфлетеле дин фамилия луй Иаков каре ау венит ын Еӂипт ерау ын нумэр де шаптезечь.
27Синове Йосифові, що понароджувались йому в Египтї, дві душі. А всїх душ дому Яковового, що прийшли з Яковом у Египет, душ сїмдесять.
28Иаков а тримис пе Иуда ынаинте ла Иосиф, ка сэ-й дя де штире сэ-й ясэ ынаинте ын Госен.
28Юду ж послав перед собою до Йосифа направляти лице його до Госену. Як прибули ж вони в Госен землю,
29Ши ау венит ын цинутул Госен. Иосиф шь-а прегэтит карул ши с-а суит ка сэ се дукэ ын Госен, ын ынтымпинаря татэлуй сэу Исраел. Кум л-а вэзут, с-а арункат пе гытул луй ши а плынс мултэ време пе гытул луй.
29Запріг Йосиф колесницю свою, і поїхав назустріч Ізраїлеві, панотцеві свойму в Госен, і побачив його, і впав йому на шию, і плакався плачем великим.
30Исраел а зис луй Иосиф: „Акум пот сэ мор, фииндкэ ць-ам вэзут фаца ши ту тот май трэешть.”
30І каже Ізраїль до Йосифа: Тепер хоч і вмерти, бо побачив лице твоє; жив єси!
31Иосиф а зис фрацилор сэй ши фамилией татэлуй сэу: „Мэ дук сэ ынштиинцез пе Фараон ши сэ-й спун: ‘Фраций мей ши фамилия татэлуй меу, каре ерау ын цара Канаан, ау венит ла мине.
31І каже Йосиф свойму браттю та всему домові панотця свого: Поїду, сповіщу Фараона, і скажу йому: браттє моє, та дом панотця мого, що були в Канаан землї, прибули до мене.
32Оамений ачештя сунт пэсторь, кэч креск вите; ей шь-ау адус оиле ши боий ши тот че есте ал лор.’
32Вони ж чабани собі; їх ремество було випасувати скотину, і поприганялись із вівцями й товариною і з усїм статком своїм.
33Ши, кынд вэ ва кема Фараон ши вэ ва ынтреба: ‘Ку че вэ ынделетничиць?’,
33Як же прикличе вас Фараон, і скаже вам: Яке ваше ремество?
34вой сэ рэспундець: ‘Робий тэй ау крескут вите дин тинереця ноастрэ пынэ акум, атыт ной, кыт ши пэринций ноштри.’ Ын фелул ачеста, вець локуи ын цинутул Госен, кэч тоць пэсторий сунт о урычуне пентру еӂиптень.”
34Кажіте: Чабани єсьмо, раби твої, змалку та й по сей день, і ми й батьки наші, щоб вам осїстись у Госен землї. Чабанами ж бо гидують Египтяне.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.