Ӂенеза 40
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Дупэ кытэва време, с-а ынтымплат кэ пахарникул ши питарул ымпэратулуй Еӂиптулуй ау супэрат пе стэпынул лор, ымпэратул Еӂиптулуй.
1Сталося ж по сих речах, провинив дука винарський в царя Египецького, і дука пекарський пановї свойму, цареві Египецькому.
2Фараон с-а мыният пе чей дой дрегэторь ай сэй: пе май-мареле пахарничилор ши пе май-мареле питарилор.
2І розгнївився Фараон на обох дворян своїх, на дуку винарського й на дуку пекарського.
3Ши й-а пус суб пазэ ын каса кэпетенией стрэжерилор, ын темницэ, ын локул унде фусесе ынкис Иосиф.
3І повкидав їх у темницю в домі гетьмана вартовиків, у те місце, куди вкинуто Йосифа.
4Кэпетения стрэжерилор й-а пус суб суправегеря луй Иосиф, каре фэчя де службэ лынгэ ей, ши ау стат май мултэ време ын темницэ.
4І приручив їх доглядник темничний Йосифові, і служив їм, і пробували вони довгий час у темницї.
5Пахарникул ши питарул ымпэратулуй Еӂиптулуй, каре ерау ынкишь ын темницэ, ау висат ынтр-о ноапте амындой кыте ун вис, ши ануме фиекаре кыте ун вис каре путя сэ капете о тэлмэчире деосебитэ.
5І бачили обидва сни ув одну ніч, і кожен угадував свій сон по свойому, дука винарський і дука пекарський царя Египецького, що седїли в темницї.
6Иосиф, кынд а венит диминяца ла ей, с-а уйтат ла ей ши й-а вэзут тришть.
6Увійде ж до них Йосиф уранцї і бачить, вони посуміли.
7Атунч а ынтребат пе дрегэторий луй Фараон, каре ерау ку ел ын темница стэпынулуй сэу, ши ле-а зис: „Пентру че авець о фацэ аша де посоморытэ азь?”
7І поспитав дуків Фараонових, що були з ним у темницї в пана свого: Чого ви дивитесь так сумовито сьогоднї?
8Ей й-ау рэспунс: „Ам висат ун вис ши ну есте нимень каре сэ-л тэлмэчяскэ.” Иосиф ле-а зис: „Тэлмэчириле сунт але луй Думнезеу. Историсици-мь дар висул востру.”
8Вони ж кажуть йому: Сон снився нам, а вгадника йому нема. Каже ж їм Йосиф: Чи не від Бога ж угадуваннє? Ось, роскажіте лишень менї.
9Май-мареле пахарничилор шь-а историсит луй Иосиф висул ши й-а зис: „Ын висул меу, се фэчя кэ ынаинтя мя ера о вицэ.
9І повідав дука винарський сон свїй Йосифові, та й каже: У снї мойму, бачся, виноградний кущ передо мною,
10Вица ачаста авя трей млэдице. Кынд а ынчепут сэ дя лэстарь, и с-а дескис флоаря, ши чоркинеле ау фэкут стругурь копць.
10У виноградного ж куща три вітки, і неначе процьвів, і виросли сьпілі грони.
11Пахарул луй Фараон ера ын мына мя. Еу ам луат стругурий, й-ам сторс ын пахарул луй Фараон ши ам пус пахарул ын мына луй Фараон.”
11А чаша Фараонова в руцї в мене. І взяв я грону, і видавив у чашу, та й подав чашу в руки Фараонові.
12Иосиф й-а зис: „Ятэ тэлмэчиря висулуй. Челе трей млэдице сунт трей зиле.
12І каже йому Йосиф: От проти чого се снилось. Три грони, се три днї.
13Песте трей зиле, Фараон те ва скоате дин темницэ, те ва пуне ярэшь ын служба та ши вей пуне ярэшь пахарул ын мына луй Фараон, кум обишнуяй май ынаинте, кынд ерай пахарникул луй.
13Через три днї підійме Фараон голову твою, та й верне тебе на місце твоє; і подавати меш Фараонові чашу до рук його прежнїм звичаєм, як був єси його винарем.
14Дар аду-ць аминте ши де мине кынд вей фи феричит ши аратэ, рогу-те, бунэтате фацэ де мине; пуне о ворбэ бунэ пентру мине ла Фараон ши скоате-мэ дин каса ачаста.
14Спогадай же на мене, як добре тобі буде і змилосердись до мене, та й нагадай про мене Фараонові, та й визволь мене з твердинї сієї.
15Кэч ам фост луат ку сила дин цара евреилор ши кяр аич н-ам фэкут нимик ка сэ фиу арункат ын темницэ.”
15Мене ж бо вкрадено з країни Єврейської; і тутеньки нїчого лихого не вкоїв я, щоб мене вкинути в темницю.
16Май-мареле питарилор, вэзынд кэ Иосиф дэдусе о тэлмэчире ымбукурэтоаре, а зис: „Ятэ, ши ын висул меу се фэчя кэ порт трей кошурь ку пыне албэ пе капул меу.
16І вбачав дука пекарь, що гаразд угадує, та й, каже Йосифові: А менї снилось, бачся, три кошики хлїба на голові в мене.
17Ын кошул де дясупра де тот ерау тот фелул де букате пентру Фараон – прэжитурь коапте ын куптор – ши пэсэриле мынкау дин кошул каре ера дясупра де тот, пе капул меу.”
17І в верхньому кошику всякий хлїб до вподоби Фараонові, да птаство небесне росклювало все з кошика на голові в мене.
18Иосиф а рэспунс ши а зис: „Ятэ-й тэлмэчиря. Челе трей кошурь сунт трей зиле.
18Відказав же Йосиф кажучи: От проти чого снилось. Три кошики, се три днї.
19Песте трей зиле, Фараон ыць ва луа капул, те ва спынзура де ун лемн, ши карня ць-о вор мынка пэсэриле.”
19Через три днї підійме в гору від тебе Фараон голову твою, і повісить на дереві тебе, і поїсть птаство небесне тїло твоє з тебе.
20А трея зи, ера зиуа наштерий луй Фараон. Ел а дат ун оспэц тутурор служиторилор сэй ши а скос афарэ дин темницэ пе май-мареле пахарничилор ши пе май-мареле питарилор, ын фаца служиторилор сэй:
20Сталося ж на третїй день, припав день родження Фараонового, і він справив пир усїм дворянам своїм, і підняв угору голову дуцї винареві свойму і дуцї пекареві свойму, посеред своїх дворян.
21пе май-мареле пахарничилор л-а пус ярэшь ын служба луй де пахарник, ка сэ пунэ пахарул ын мына луй Фараон,
21І поставив дуку винарського на місце його знов, щоб подавав той чашу до рук Фараонових,
22яр пе май-мареле питарилор л-а спынзурат, дупэ тэлмэчиря пе каре ле-о дэдусе Иосиф.
22Дуку ж пекаря велїв повісити на дереві; як віщував Йосиф їм.
23Май-мареле пахарничилор ну с-а май гындит ынсэ ла Иосиф. Л-а уйтат.
23Однак не спогадав дука винар царський Йосифа, байдуже про його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.