Genesis 40
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1His ita gestis, accidit ut peccarent duo eunuchi, pincerna regis Ægypti, et pistor, domino suo.
1Сталося ж по сих речах, провинив дука винарський в царя Египецького, і дука пекарський пановї свойму, цареві Египецькому.
2Iratusque contra eos Pharao (nam alter pincernis præerat, alter pistoribus),
2І розгнївився Фараон на обох дворян своїх, на дуку винарського й на дуку пекарського.
3misit eos in carcerem principis militum, in quo erat vinctus et Joseph.
3І повкидав їх у темницю в домі гетьмана вартовиків, у те місце, куди вкинуто Йосифа.
4At custos carceris tradidit eos Joseph, qui et ministrabat eis: aliquantulum temporis fluxerat, et illi in custodia tenebantur.
4І приручив їх доглядник темничний Йосифові, і служив їм, і пробували вони довгий час у темницї.
5Videruntque ambo somnium nocte una, juxta interpretationem congruam sibi:
5І бачили обидва сни ув одну ніч, і кожен угадував свій сон по свойому, дука винарський і дука пекарський царя Египецького, що седїли в темницї.
6ad quos cum introisset Joseph mane, et vidisset eos tristes,
6Увійде ж до них Йосиф уранцї і бачить, вони посуміли.
7sciscitatus est eos, dicens: Cur tristior est hodie solito facies vestra?
7І поспитав дуків Фараонових, що були з ним у темницї в пана свого: Чого ви дивитесь так сумовито сьогоднї?
8Qui responderunt: Somnium vidimus, et non est qui interpretetur nobis. Dixitque ad eos Joseph: Numquid non Dei est interpretatio? referte mihi quid videritis.
8Вони ж кажуть йому: Сон снився нам, а вгадника йому нема. Каже ж їм Йосиф: Чи не від Бога ж угадуваннє? Ось, роскажіте лишень менї.
9Narravit prior, præpositus pincernarum, somnium suum: Videbam coram me vitem,
9І повідав дука винарський сон свїй Йосифові, та й каже: У снї мойму, бачся, виноградний кущ передо мною,
10in qua erant tres propagines, crescere paulatim in gemmas, et post flores uvas maturescere:
10У виноградного ж куща три вітки, і неначе процьвів, і виросли сьпілі грони.
11calicemque Pharaonis in manu mea: tuli ergo uvas, et expressi in calicem quem tenebam, et tradidi poculum Pharaoni.
11А чаша Фараонова в руцї в мене. І взяв я грону, і видавив у чашу, та й подав чашу в руки Фараонові.
12Respondit Joseph: Hæc est interpretatio somnii: tres propagines, tres adhuc dies sunt:
12І каже йому Йосиф: От проти чого се снилось. Три грони, се три днї.
13post quos recordabitur Pharao ministerii tui, et restituet te in gradum pristinum: dabisque ei calicem juxta officium tuum, sicut ante facere consueveras.
13Через три днї підійме Фараон голову твою, та й верне тебе на місце твоє; і подавати меш Фараонові чашу до рук його прежнїм звичаєм, як був єси його винарем.
14Tantum memento mei, cum bene tibi fuerit, et facias mecum misericordiam: ut suggeras Pharaoni ut educat me de isto carcere:
14Спогадай же на мене, як добре тобі буде і змилосердись до мене, та й нагадай про мене Фараонові, та й визволь мене з твердинї сієї.
15quia furto sublatus sum de terra Hebræorum, et hic innocens in lacum missus sum.
15Мене ж бо вкрадено з країни Єврейської; і тутеньки нїчого лихого не вкоїв я, щоб мене вкинути в темницю.
16Videns pistorum magister quod prudenter somnium dissolvisset, ait: Et ego vidi somnium: quod tria canistra farinæ haberem super caput meum:
16І вбачав дука пекарь, що гаразд угадує, та й, каже Йосифові: А менї снилось, бачся, три кошики хлїба на голові в мене.
17et in uno canistro quod erat excelsius, portare me omnes cibos qui fiunt arte pistoria, avesque comedere ex eo.
17І в верхньому кошику всякий хлїб до вподоби Фараонові, да птаство небесне росклювало все з кошика на голові в мене.
18Respondit Joseph: Hæc est interpretatio somnii: tria canistra, tres adhuc dies sunt:
18Відказав же Йосиф кажучи: От проти чого снилось. Три кошики, се три днї.
19post quos auferet Pharao caput tuum, ac suspendet te in cruce, et lacerabunt volucres carnes tuas.
19Через три днї підійме в гору від тебе Фараон голову твою, і повісить на дереві тебе, і поїсть птаство небесне тїло твоє з тебе.
20Exinde dies tertius natalitius Pharaonis erat: qui faciens grande convivium pueris suis, recordatus est inter epulas magistri pincernarum, et pistorum principis.
20Сталося ж на третїй день, припав день родження Фараонового, і він справив пир усїм дворянам своїм, і підняв угору голову дуцї винареві свойму і дуцї пекареві свойму, посеред своїх дворян.
21Restituitque alterum in locum suum, ut porrigeret ei poculum:
21І поставив дуку винарського на місце його знов, щоб подавав той чашу до рук Фараонових,
22alterum suspendit in patibulo, ut conjectoris veritas probaretur.
22Дуку ж пекаря велїв повісити на дереві; як віщував Йосиф їм.
23Et tamen succedentibus prosperis, præpositus pincernarum oblitus est interpretis sui.
23Однак не спогадав дука винар царський Йосифа, байдуже про його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.