Genesis 11
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Erat autem terra labii unius, et sermonum eorumdem.
1І була вся земля мова одна і слово одно.
2Cumque proficiscerentur de oriente, invenerunt campum in terra Sennaar, et habitaverunt in eo.
2І сталось, як мандрували вони від схід сонця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там.
3Dixitque alter ad proximum suum: Venite, faciamus lateres, et coquamus eos igni. Habueruntque lateres pro saxis, et bitumen pro cæmento:
3І мовляли одно ʼдному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну.
4et dixerunt: Venite, faciamus nobis civitatem et turrim, cujus culmen pertingat ad cælum: et celebremus nomen nostrum antequam dividamur in universas terras.
4І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї.
5Descendit autem Dominus ut videret civitatem et turrim, quam ædificabant filii Adam,
5І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловїчі.
6et dixit: Ecce, unus est populus, et unum labium omnibus: cœperuntque hoc facere, nec desistent a cogitationibus suis, donec eas opere compleant.
6І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тількі почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити.
7Venite igitur, descendamus, et confundamus ibi linguam eorum, ut non audiat unusquisque vocem proximi sui.
7Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно ʼдного.
8Atque ita divisit eos Dominus ex illo loco in universas terras, et cessaverunt ædificare civitatem.
8І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту.
9Et idcirco vocatum est nomen ejus Babel, quia ibi confusum est labium universæ terræ: et inde dispersit eos Dominus super faciem cunctarum regionum.
9Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.
10Hæ sunt generationes Sem: Sem erat centum annorum quando genuit Arphaxad, biennio post diluvium.
10А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі.
11Vixitque Sem, postquam genuit Arphaxad, quingentis annis: et genuit filios et filias.
11І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер.
12Porro Arphaxad vixit triginta quinque annis, et genuit Sale.
12І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу.
13Vixitque Arphaxad, postquam genuit Sale, trecentis tribus annis: et genuit filios et filias.
13А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки.
14Sale quoque vixit triginta annis, et genuit Heber.
14І пожив Села трийцять год, і появив Ебера.
15Vixitque Sale, postquam genuit Heber, quadringentis tribus annis: et genuit filios et filias.
15А пожив Села після того, як появив Ебера, чотири ста і три роки, і появив сини й дочки.
16Vixit autem Heber triginta quatuor annis, et genuit Phaleg.
16І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега.
17Et vixit Heber postquam genuit Phaleg, quadringentis triginta annis: et genuit filios et filias.
17А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки.
18Vixit quoque Phaleg triginta annis, et genuit Reu.
18І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува.
19Vixitque Phaleg, postquam genuit Reu, ducentis novem annis: et genuit filios et filias.
19А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки.
20Vixit autem Reu triginta duobus annis, et genuit Sarug.
20І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга.
21Vixit quoque Reu, postquam genuit Sarug, ducentis septem annis: et genuit filios et filias.
21А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки.
22Vixit vero Sarug triginta annis, et genuit Nachor.
22І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора.
23Vixitque Sarug, postquam genuit Nachor, ducentis annis: et genuit filios et filias.
23А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки.
24Vixit autem Nachor viginti novem annis, et genuit Thare.
24І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару.
25Vixitque Nachor, postquam genuit Thare, centum decem et novem annis: et genuit filios et filias.
25А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки.
26Vixitque Thare septuaginta annis, et genuit Abram, et Nachor, et Aran.
26І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана.
27Hæ sunt autem generationes Thare: Thare genuit Abram, Nachor et Aran. Porro Aran genuit Lot.
27А се постань Тарина. Тара появив Аврама, Нагора і Гарана; Гаран же появив Лота.
28Mortuusque est Aran ante Thare patrem suum, in terra nativitatis suæ, in Ur Chaldæorum.
28І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському.
29Duxerunt autem Abram et Nachor uxores: nomen uxoris Abram, Sarai: et nomen uxoris Nachor, Melcha filia Aran, patris Melchæ, et patris Jeschæ.
29І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски.
30Erat autem Sarai sterilis, nec habebat liberos.
30Сара ж була неплідна, не мала дїтей.
31Tulit itaque Thare Abram filium suum, et Lot filium Aran, filium filii sui, et Sarai nurum suam, uxorem Abram filii sui, et eduxit eos de Ur Chaldæorum, ut irent in terram Chanaan: veneruntque usque Haran, et habitaverunt ibi.
31І взяв Тара Аврама да Лота, сина Гаранового, сина свого сина, да невістку свою Сару, сина свого Аврама жінку, та й вивів їх із Ура Халдейського, щоб ійти в землю Канаанську, і прийшли в Гаран та й осїлись там.
32Et facti sunt dies Thare ducentorum quinque annorum, et mortuus est in Haran.
32А віку Тариного було двістї і пять год, і вмер Тара в Гаранї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.