Genesis 4
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Adam vero cognovit uxorem suam Hevam, quæ concepit et peperit Cain, dicens: Possedi hominem per Deum.
1І взнав чоловік Еву, жінку свою, і завагонївши вона, вродила Каїна і промовила: Придбала я людину з Божої ласки.
2Rursumque peperit fratrem ejus Abel. Fuit autem Abel pastor ovium, et Cain agricola.
2Потім уродила брата його, Абеля. І був Абель вівчар, Каїн же пахарь.
3Factum est autem post multos dies ut offerret Cain de fructibus terræ munera Domino.
3І сталось по якомусь часї, що Каїн приносив Господеві жертву з польового вроджаю.
4Abel quoque obtulit de primogenitis gregis sui, et de adipibus eorum: et respexit Dominus ad Abel, et ad munera ejus.
4Абель же приносив принос од перваків овечих ситеньких. І споглянув Господь на Абеля і на дар його;
5Ad Cain vero, et ad munera illius non respexit: iratusque est Cain vehementer, et concidit vultus ejus.
5На Каїна ж і на його жертву не споглянув. І взлився Каїн, і змарнїв.
6Dixitque Dominus ad eum: Quare iratus es? et cur concidit facies tua?
6І рече Господь Каїнові: Чого ти злишся, і чого змарнїв?
7nonne si bene egeris, recipies: sin autem male, statim in foribus peccatum aderit? sed sub te erit appetitus ejus, et tu dominaberis illius.
7Коли чиниш добре, дак і лице весело позирає; коли ж чиниш не добре, дак на тебе гріх чигає в порозї, щоб одолїти; ти ж мусиш панувати над ним.
8Dixitque Cain ad Abel fratrem suum: Egrediamur foras. Cumque essent in agro, consurrexit Cain adversus fratrem suum Abel, et interfecit eum.
8Озветься ж Каїн до Абеля, брата свого: Ходїмо в поле. І як були вони в полї, напав Каїн на брата свого Абеля та й убив його.
9Et ait Dominus ad Cain: Ubi est Abel frater tuus? Qui respondit: Nescio: num custos fratris mei sum ego?
9І рече Господь Каїнові: Де твій брат? А він каже: Не знаю. Хиба я сторож брата мого?
10Dixitque ad eum: Quid fecisti? vox sanguinis fratris tui clamat ad me de terra.
10І рече: Що вкоїв єси? Слухай, се голосить кров брата твого до мене з землї.
11Nunc igitur maledictus eris super terram, quæ aperuit os suum, et suscepit sanguinem fratris tui de manu tua.
11Оце ж проклят єси прогоном із землї, що роззявила уста свої пити кров брата твого з руки твоєї.
12Cum operatus fueris eam, non dabit tibi fructus suos: vagus et profugus eris super terram.
12Як порати меш землю, не давати ме вже з сього часу вона тобі нїякої користї. Волоцюгою й утїкачем будеш на землї.
13Dixitque Cain ad Dominum: Major est iniquitas mea, quam ut veniam merear.
13І відказав Каїн Господеві: Не перебути менї того, що наробив провиною моєю.
14Ecce ejicis me hodie a facie terræ, et a facie tua abscondar, et ero vagus et profugus in terra: omnis igitur qui invenerit me, occidet me.
14Женеш оце мене з землї, і від лиця твого ховати мусь, і буду волоцюгою й утїкачем на землї і, хто зустріне мене, той і вбє мене.
15Dixitque ei Dominus: Nequaquam ita fiet: sed omnis qui occiderit Cain, septuplum punietur. Posuitque Dominus Cain signum, ut non interficeret eum omnis qui invenisset eum.
15І рече йому Бог: Тим же то, хто б убив Каїна, на того впаде помста всемеро.
16Egressusque Cain a facie Domini, habitavit profugus in terra ad orientalem plagam Eden.
16І положив Господь знак на Каїні, щоб не вбивав його, хто зустріне його. І зійшов Каїн од обличчя Господнього, і пробував у Нод-землї, на востоцї ʼд Едену.
17Cognovit autem Cain uxorem suam, quæ concepit, et peperit Henoch: et ædificavit civitatem, vocavitque nomen ejus ex nomine filii sui, Henoch.
17І взнав Каїн жінку свою, і завагонїла вона, і вродила Геноха. Він же збудував місто в імя сина свого Геноха.
18Porro Henoch genuit Irad, et Irad genuit Maviaël, et Maviaël genuit Mathusaël, et Mathusaël genuit Lamech.
18Генохові же породивсь Ірад, а Ірад появив Мегуяеля, а Мегуяель появив Ламеха.
19Qui accepit duas uxores, nomen uni Ada, et nomen alteri Sella.
19І взяв собі Ламех дві жінки: одна на ймя була Ада, а друга на ймя була Зилла.
20Genuitque Ada Jabel, qui fuit pater habitantium in tentoriis, atque pastorum.
20І вродила Ада Ябаля. Сей був батько тих, що живуть шатрами і держять скотину.
21Et nomen fratris ejus Jubal: ipse fuit pater canentium cithara et organo.
21А брат його на імя був Юбаль. Сей був батько охочих до гусель та до сопілки.
22Sella quoque genuit Tubalcain, qui fuit malleator et faber in cuncta opera æris et ferri. Soror vero Tubalcain, Noëma.
22Зилла ж і та вродила Тубаль-Каїна, праотця всїх тих, що кують мідь і залїзо. Сестра ж Тубаль-Каїнова Ноема.
23Dixitque Lamech uxoribus suis Adæ et Sellæ: [Audite vocem meam, uxores Lamech; auscultate sermonem meum: quoniam occidi virum in vulnus meum, et adolescentulum in livorem meum.
23І каже Ламех жінкам своїм: Ой Зилло й Адо, кохані жінки Ламешихи! Слухайте, що я скажу вам, чуйте слово певне. Коли б за болючу рану вбив я чоловіка, коли б за синяк одвдячив парубкові смертю, —
24Septuplum ultio dabitur de Cain: de Lamech vero septuagies septies.]
24Кара б сталась за Каїна в семеро хто вбив би, за Ламеха ж у сїмдесять і сїм раз би сталась.
25Cognovit quoque adhuc Adam uxorem suam: et peperit filium, vocavitque nomen ejus Seth, dicens: Posuit mihi Deus semen aliud pro Abel, quem occidit Cain.
25І взнав Адам жінку свою знов, і вродила вона сина і дала йому імя Сет: Воскресив бо каже, менї Бог потомство замість Абеля, що вбив Каїн.
26Sed et Seth natus est filius, quem vocavit Enos: iste cœpit invocare nomen Domini.
26І Сетові те ж появлено сина і назве він імя йому Енос. Тодї почали призивати імя Господнє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.