1. Мојсијева 17
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1А кад Авраму би деведесет и девет година, јави му се Господ и рече му: Ја сам Бог Свемогући, по мојој вољи живи, и буди поштен.
1А як було Аврамові девятьдесять і девять год віку, явивсь Господь Аврамові, і рече йому: Я Бог всемогущий. Ходи передо мною і бувай щирий і праведен.
2И учинићу завет између себе и тебе, и врло ћу те умножити.
2І вчиню заповіт мїй проміж мною й тобою, і намножу тобі потомків безлїч.
3А Аврам паде ничице. И Господ му још говори и рече:
3І впав Аврам ниць на лице своє, і рече йому Бог і глаголе:
4Од мене ево завет мој с тобом да ћеш бити отац многим народима.
4Се я, що вчинив заповіт мій з тобою, що будеш ти праотець купи народів.
5Зато се више нећеш звати Аврам него ће ти име бити Авраам, јер сам те учинио оцем многих народа;
5І не зватимуть уже тебе на імя Аврам, а буде імя твоє Авраам, бо я вчинив тебе отцем купи народів.
6даћу ти породицу врло велику, и начинићу од тебе народе многе, и цареви ће изаћи од тебе.
6І зрощу тебе вельми велико і вчиню тебе народами, і царі виходити муть із тебе.
7А постављам завет свој између себе и тебе и семена твог након тебе од колена до колена, да је завет вечан, да сам Бог теби и семену твом након тебе;
7І поставлю мій заповіт між мною й тобою, і потомками твоїми по тобі в їх родах про віковічний заповіт, щоб менї бути Богом тобі і потомкам твоїм по тобі.
8и даћу теби и семену твом након тебе земљу у којој си дошљак, сву земљу хананску у државу вечну, и бићу им Бог.
8І дам тобі і потомству твойму по тобі землю, що в нїй тепер чужениця єси, всю Канаан землю на віковічню державу, і буду їх Богом.
9И рече Бог Авраму: Ти пак држи завет мој, ти и семе твоје након тебе од колена до колена.
9І рече Бог Авраамові: Ти ж заповіт мій певнити меш, ти й потомки твої по тобі в їх роди.
10А ово је завет мој између мене и вас и семена твог након тебе који ћете држати: да се обрезују између вас све мушкиње.
10Ось заповіт, що ви певнити мете між мною й вами й потомством твоїм по тобі. Усяке хлопя між вами мусить бути обрізано.
11А обрезиваћете окрајак тела свог, да буде знак завета између мене и вас.
11Обрізувати метеся ж ви на тїлї вашої передньої шкірки, і се буде ознакою заповіту між мною й вами.
12Свако мушко дете кад му буде осам дана да се обрезује од колена до колена, родило се у кући или било купљено за новце од којих год странаца, које не буде од семена твог.
12І в вісїм день віку мусить бути кожне хлопя обрізане проміж вами з роду в рід, і той хто родивсь у господї, і той, кого куплено за гроші, що не з твого роду.
13Да се обрезује које се роди у кући твојој и које се купи за новце твоје; тако ће бити завет мој на телу вашем завет вечан.
13Хто родивсь у твоїй господї і кого куплено за гроші, повинен бути обрізаний; і сим робом заповіт мій буде на вашому тїлї про заповіт віковічний.
14А необрезано мушко, коме се не обреже окрајак тела његовог, да се истреби из народа свог, јер поквари завет мој.
14А необрізаний музького полу, такий що тїло його передньої шкірки необрізане, такого викоренити з народу його; він поламав заповіт мій.
15И још рече Бог Авраму: А Сару жену своју не зови је више Сара него нека јој буде име Саара.
15І рече Бог Авраамові далїй: Жену твою Сару не мусиш уже звати на імя Сара, а Сарра буде імя її.
16И ја ћу је благословити, и даћу ти сина од ње; благословићу је, и биће мати многим народима, и цареви народима изаћи ће од ње.
16І благословлю її, і дам тобі сина від неї, і буде вона народами, царі в народів із неї будуть.
17Тада паде Аврам ничице и насмеја се говорећи у срцу свом: Еда ће се човеку од сто година родити син? И Сари? Еда ће жена од деведесет година родити?
17І впав Авраам ниць і осьміхнувсь; і рече в думцї своїй: Столітнёму б то появити сина? І як би то Сарра девятьдесятолїтна да вродила?
18И Аврам рече Богу: Нека жив буде Исмаило пред Тобом!
18Рече ж Авраам до Бога: Нехай хоч Ізмаель живе перед тобою.
19И рече Бог: Заиста Сара жена твоја родиће ти сина, и надећеш му име Исак; и поставићу завет свој с њим да буде завет вечан семену његовом након њега.
19Рече ж Бог до Авраама: Стеменно, Сарра жена твоя вродить сина тобі, і наречеш імя йому Ізаак, і поставлю завіт мій із ним про завіт вічнїй із потомством його по йому.
20А и за Исмаила услишио сам те; ево благословио сам га, и даћу му породицу велику, и умножићу га веома; и родиће дванаест кнезова, и начинићу од њега велик народ.
20Тай про Ізмаеля вислухав я тебе, і ось благословлю його і вирошчу його і намножу його велико: дванайцять князів появить, і дам йому бути народом великим.
21А завет свој учинићу с Исаком кад ти га роди Сара, до године у ово доба.
21Завіт же мій поставлю з Ізааком, що тобі вродить Сарра о ʼцїй самій добі, в лїто друге.
22И Бог изговоривши отиде од Аврама горе.
22Скіньчив же Бог слово до його, і знявся Бог од Авраама.
23И Аврам узе Исмаила сина свог и све који се родише у дому његовом и које год беше купио за своје новце, све мушкиње од домаћих својих; и обреза окрајак тела њиховог у исти дан, као што му каза Бог.
23І взяв Авраам Ізмаеля, сина свого, і всю доморослу челядь свою, і всїх купленних за гроші, і ввесь музький пол зміж людей господи Авраамової, тай пообрізував крайню плоть їх того самого дня, як промовив йому Бог.
24А беше Авраму деведесет и девет година кад обреза окрајак тела свог.
24Авраамові ж було девятьдесять і девять год, як обрізано крайню плоть йому.
25А Исмаилу сину његовом беше тринаест година кад му се обреза окрајак тела његовог.
25А Ізмаелеві, синові його, було тринайцять літ, як обрізано крайню плоть його.
26У један дан обреза се Аврам и син му Исмаило,
26Того ж самого дня обрізано Авраама й сина його Ізмаеля.
27и сви домашњи његови, рођени у кући и купљени за новце од странаца, бише обрезани с њим.
27І з ним обрізані були всї чоловіки в господї в його, і ті що понароджувались у домівцї в його, і понакуповувані за срібло в інороднїх народів.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.