Luc 2
Brezhoneg (Breton Gospels, 1827)Translation
Brezhoneg (Breton Gospels, 1827)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1En amzer-se e voe embannet ul lezenn a-berzh Kezar-Aogust, evit ma vije graet ar gont eus tud ar bed holl.
1Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
2Ar gont kentañ-se a voe graet e-pad ma oa Kiriniuz gouarner Siria.
2Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
3Dre-se an holl a yae evit lakaat o anv, pep hini en e gêr.
3Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
4Jozef ivez a bignas eus Galilea da Judea, eus kêr Nazared da gêr David anvet Betlehem, dre ma oa eus tiegezh hag eus familh David,
4Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
5evit reiñ e anv gant Mari e wreg, hag a oa dougerez.
5вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
6E-pad ma oant eno, an amzer ma tlee gwilioudiñ a erruas,
6Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
7hag e c'hanas he mab kentañ-ganet, hag e mailhuras anezhañ, hag e lakaas anezhañ en ur c'hraou, abalamour ne oa ket plas evito en ostaleri.
7І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
8Bez' e oa er memes korn-bro mêsaerien a gouske er parkeier, hag a ziwalle o loened e-pad beilhadennoù an noz.
8І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
9Setu un ael eus an Aotrou en em ziskouezas dezho ha gloar an Aotrou a lugernas en-dro dezho, hag o devoe ur spont bras.
9І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
10Neuze an ael a lavaras dezho: N'ho pet ket aon, rak setu e tegasan deoc'h ur c'heloù mat, a vo un abeg a levenez vras evit an holl bobl,
10І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
11rak ganet eo hiziv deoc'h, e kêr David, ur Salver, hag a zo ar C'hrist, an Aotrou.
11Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
12Setu amañ ur sin deoc'h: c'hwi a gavo ur bugel bihan mailhuret ha gourvezet en ur c'hraou.
12І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
13Ha kerkent e voe gant an ael ul lod bras eus arme an neñv, o veuliñ hag o lavarout:
13І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
14Gloar da Zoue el lec'hioù uhel-meurbet, ha peoc'h war an douar e-touez an dud karet gantañ!
14Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
15Pa voe en em dennet an aeled diganto en neñv, ar vêsaerien a lavaras an eil d'egile: Deomp eta betek Betlehem, ha gwelomp ar pezh a zo c'hoarvezet, hag en deus an Aotrou roet da anavezout deomp.
15І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
16Mont a rejont eta buan di, hag e kavjont Mari, Jozef hag ar bugel bihan a oa gourvezet er c'hraou.
16І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
17O vezañ e welet, e tisklêrjont ar pezh a oa bet lavaret dezho diwar-benn ar bugel bihan-se.
17І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
18An holl re o c'hleve a oa souezhet bras eus ar pezh a oa bet lavaret dezho gant ar vêsaerien.
18І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
19Mari a vire an holl draoù-se, o tistremen anezho en he c'halon.
19Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
20Hag ar vêsaerien a zistroas, en ur reiñ gloar ha meuleudi da Zoue, evit kement o devoa klevet ha gwelet, hervez ma oa bet lavaret dezho.
20І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
21Pa voe deuet an eizhvet devezh evit amdroc'hañ ar bugel, e voe galvet JEZUZ, anv a oa bet roet dezhañ gant an ael, a-raok ma oa koñsevet e kof e vamm.
21І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
22Ha pa voe deuet, hervez lezenn Moizez, an deizioù dezho da vezañ glanaet, e voe kaset ar bugel da Jeruzalem, evit e ginnig d'an Aotrou
22І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
23(hervez ma'z eo skrivet e lezenn an Aotrou: Pep paotr kentañ-ganet a vo gouestlet da Zoue),
23як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
24hag evit kinnig en aberzh, hervez ar pezh a zo skrivet e lezenn an Aotrou, ur re durzhunelled, pe ziv goulmig.
24і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
25Bez' e oa e Jeruzalem un den anvet Simeon; an den-se a oa reizh hag a zouje Doue; gortoz a rae frealz Israel, hag ar Spered-Santel a oa warnañ.
25І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
26Disklêriet e voe dezhañ a-berzh Doue dre ar Spered-Santel, penaos ne varvje ket, a-raok m'en dije gwelet Krist an Aotrou.
26І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
27Dont a reas en templ dre ar Spered, hag evel ma oa an tad hag ar vamm o tegas ar bugel bihan Jezuz, evit ober en e geñver hervez giz al lezenn,
27І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
28e kemeras anezhañ etre e zivrec'h, hag e veulas Doue, o lavarout:
28узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
29Aotrou, laosk bremañ da servijer da vont e peoc'h, hervez da c'her,
29Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
30rak va daoulagad o deus gwelet da silvidigezh,
30бо видїли очі мої спасеннє твоє,
31an hini ac'h eus graet dirak an holl bobloù,
31що приготовив єси перед лицем усїх людей,
32ar sklêrijenn a dle sklaeriañ an holl dud, ha gloar da bobl Israel.
32сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
33Ha Jozef hag e vamm a oa souezhet eus an traoù a lavared anezhañ.
33І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
34Simeon o bennigas, hag a lavaras da Vari, e vamm: Setu, ar bugel-se a zo lakaet da vezañ kouezhadenn hag adsavidigezh evit kalz en Israel, ha da vezañ ur sin eus enebiezh,
34І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,
35en hevelep doare ma vo soñjezonoù kalon kalz dizoloet; hag evidout-te, ur c'hleze a dreuzo da ene.
35(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
36Bez' e oa ivez eno Anna ar brofedez, merc'h Fanuel, eus meuriad Aser; oadet bras e oa, hag he devoa bevet gant he fried seizh vloaz, abaoe he gwerc'hded.
36І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
37Chomet e oa intañvez, oadet a bevar bloaz ha pevar ugent pe war-dro, n'ae ket er-maez eus an templ, o servijañ Doue noz-deiz er yunoù hag er pedennoù.
37і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
38O vezañ deuet d'an eur-mañ, e veule ivez an Aotrou, hag e komze diwar-benn Jezuz ouzh an holl dud eus Jeruzalem a c'hortoze an daspren.
38І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
39Goude m'o devoe graet pep tra hervez lezenn an Aotrou, e tistrojont e Galilea, da Nazared, o c'hêr.
39І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
40Hag ar bugel a greske hag en em nerzhe [e spered], o vezañ leuniet a furnez; ha gras Doue a oa warnañ.
40Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
41E dad hag e vamm a yae beb bloaz da Jeruzalem, da c'houel ar Pask.
41І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
42P'en devoe Jezuz daouzek vloaz, e pignjont da Jeruzalem, hervez giz ar gouel.
42І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
43Pa voe deizioù ar gouel tremenet, evel ma tistroent ac'hane, ar bugel Jezuz a chomas e Jeruzalem; Jozef hag e vamm n'anavezjont ket-se.
43і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
44Met, o soñjal e oa en o zouez, e valejont un devezh; neuze e klaskjont anezhañ e-touez o c'herent hag ar re eus o anaoudegezh;
44а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
45pa n'en kavent ket, e tistrojont da Jeruzalem d'e glask.
45І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
46Hag a-benn tri devezh e kavjont anezhañ en templ, azezet e-touez an doktored, o selaou anezho hag oc'h ober goulennoù outo.
46І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
47Kement hini a gleve anezhañ a oa souezhet gant e furnez hag e respontoù.
47Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його.
48Pa welas e dud anezhañ, e voent souezhet, hag e vamm a lavaras dezhañ: Va bugel, perak ec'h eus graet evel-se deomp? Setu, da dad ha me, en glac'har, a glaske ac'hanout.
48І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
49Eñ a lavaras dezho: Perak em c'hlaskec'h? N'ouiec'h ket eo ret din bezañ dalc'het gant labourioù va Zad?
49І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї?
50Met int ne gomprenjont ket ar pezh a lavare dezho.
50Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм.
51Mont a reas neuze ganto hag e teuas da Nazared, hag e touje dezho. E vamm a vire an holl draoù-se en he c'halon.
51І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм.
52Jezuz a greske e furnez, e ment, hag e gras, dirak Doue ha dirak an dud.
52І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.