Luka 2
Baibal Olcim (Matupi Chin)Translation
Baibal Olcim (Matupi Chin)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A khohnin a pha vaengah Kaisar Augustus taengkah oltloek te lunglai pum ah a pat.
1Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
2Te hlangmi soepnah tah Syria Kurenius kah a taem vaengah lamhmacuek la om.
2Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
3Te dongah hlang boeih loh minghlum ham amah kho la rhip cet uh.
3Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
4Te vaengah Joseph khaw Galilee, Nazareth kho lamloh Judea kah Bethlehem la a khue David khopuei la cet. Anih te David imkhui kah nurhui pahrhui la om.
4Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
5Minghlum ham vaengah amah ham a bae Mary te pumrhih la om pueng.
5вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
6A om rhoi kuelhuelh ah a caom tue loh a kae.
6Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
7Tedae a capa camingomthang te a cun vaengah tah impahnah ah hmuen a om pawt dongah a yol tih khongduk dongah a soei.
7І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
8Te vaengah amah tekah pingpang ah tudawn rhoek om uh. A tuping te khoyin ah thongimla a khoem uh tih a rhaeh thiluh.
8І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
9Te vaengah Boeipa kah puencawn tah amih taengah a phoe pah. Amih te Boeipa kah thangpomnah loh a tue dongah rhihnah neh bahoeng a rhih uh.
9І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
10Tedae amih te puencawn loh, “Rhih uh boeh, pilnam boeih taengah aka om ham omngaihnah tanglue te nangmih taengah olthangthen kan thui he.
10І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
11Tihnin ah nangmih ham khangkung om coeng. Anih tah David khopuei ah Khrih Boeipa la om coeng.
11Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
12Nangmih ham miknoek pakhat om vetih, cahni te a yol phoeiah kongduk dongah a yalh te na hmuh uh ni,” a ti nah.
12І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
13Te vaengah puencawn te vaan caempuei rhaengpuei loh tarha a om puei tih Pathen te a thangthen uh.
13І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
14Te vaengah, “Pathen te a sangkoek ah thangpomnah om saeh, diklai ah rhoepnah neh hlang rhoek soah a kolonah om saeh,” a ti uh.
14Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
15A om van bangla puencawn rhoek tah amih taeng lamloh vaan la cet uh. Tudawn rhoek loh khat neh khat taengah, “Bethlehem la cet pawn sih lamtah olthang aka thoeng he so uh sih. Te tah Boeipa long ni mamih ham a phoe sak,” a ti uh.
15І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
16Te phoeiah, tatloe la cet uh tih Mary, Joseph neh kongduk dong ah aka yalh cahni te a hmuh uh.
16І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
17A hmuh uh vaengah, te camoe kawng neh amih taengah a thui olka te a doek uh.
17І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
18Amih taengah tudawn rhoek loh a thui te aka ya rhoek boeih tah a ngaihmang uh.
18І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
19Tedae Mary loh tekah olka te boeih a kuem tih a thinko ah a khing a mong.
19Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
20Tudawn rhoek tah amih taengah a thui pah bangla boeih a hmuh uh. A yaak uh dongah te Pathen a thangpom uh tih a thangthen uh phoeiah bal uh.
20І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
21Hnin rhet cup coeng tih, camoe te yahvin a rhet vaengah tah a ming te Jesuh a sui. Te tah bung khuikah a yom hlanah puencawn kah a sui pah coeng ni.
21І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
22Moses kah olkhueng bangla amih kah imcim khohnin te a pha vaengah Jesuh te Boeipa taengah nawn ham Jerusalem la a khuen rhoi.
22І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
23Boeipa kah olkhueng dongah a daek bangla bung aka va tongpa boeih tah Boeipa ham cimcaih la a khue ni.
23як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
24Te dongah Boeipa kah olkhueng dongah, “Vahu phiknit mai khaw, vahui ca panit mai khaw,” a ti bangla hmueih te a paek rhoi.
24і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
25Te vaengah hlang pakhat, a ming ah Simeon te Jerusalem ah khoem om. Tekah hlang tah dueng tih cuep. Te dongah Israel kah thaphohnah te a lamtawn tih Mueihla Cim loh anih a om thil.
25І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
26Mueihla Cim loh anih taengah, “Boeipa kah Khrih te a hmuh hlan atah dueknah na hmu mahpawh, “tila a mangthui tangtae te om.
26І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
27Simeon te mueihla loh bawkim khuila a pawk puei. Te vaengah camoe Jesuh amah te olkhueng kah khosing la saii ham a manu pana loh a khuen.
27І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
28Te phoeiah Simeon loh a kut dongah a doe tih Pathen te a uem.
28узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
29Te vaengah, “Boeikung na sal he na olthui bangla ngaimongnah neh nan hlah coeng.
29Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
30Namah kah khangnah te ka mik loh a hmuh coeng.
30бо видїли очі мої спасеннє твоє,
31Te ni pilnam tom kah mikhmuh ah na tawn pah.
31що приготовив єси перед лицем усїх людей,
32Vangnah he namtom a pumphoenah la, thangpomnah te na pilnam Israel hamla om coeng,” a ti.
32сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
33Camoe kawng a thui soah a napa neh a manu tah a ngaihmang rhoi.
33І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
34Simeon loh amih te yoethen a paek tih a manu Mary taeng ah, “Anih he Israel khuiah a yet kah a bungnah neh thohkoepnah ham neh boekoek miknoek la a khueh coeng he.
34І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,
35Namah neh namah khaw na hinglu thunglang loh n'rhaih ni. Te daengah ni thinko kah poeknah te poeng a pumphoe eh?,” a ti nah.
35(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
36Te vaengah Asher koca kah Phanuel canu tonghmanu Anna om tih a kum khaw muep patong coeng. Anih he a hula lamloh a va neh kum rhih bueng hing rhoi.
36І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
37Te phoeiah kum sawmrhet kum li hil nuhmai la om. Anih tah bawkim te hlah tlaih kolla khoyin khothaih yaehnah neh, rhenbihnah neh tho a thueng.
37і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
38Pathen uem tue a pai kuelhuelh vaengah Jerusalem kah tlannah aka lamtawn rhoek boeih ham camoe kawng te a thui pah.
38І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
39Boeipa kah olkhueng bangla boeih a soep vaengah te amah kho Galilee, Nazareth la bal rhoi.
39І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
40Camoe tah a rhoeng vaengah rhaang tih cueihnah neh bae. Pathen kah lungvatnah long khaw a om thil.
40Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
41Kum takuem yoom khotue ah a manu napa te Jerusalem la cet.
41І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
42Kum hlainit a lo vaengah khotue kah khosing bangla amih te cet uh.
42І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
43Khohnin te cup tih a a bal uh vaengah cadong Jesuh tah Jerusalem ah uelh tih a manu napa loh ming pawh.
43і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
44Jesuh te lambong khuiah om tila a poek uh dae hnin at long caeh phoeiah tah a huiko neh a hmat taengah a tlap rhoi.
44а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
45A hmuh rhoi pawt dongah anih tlap ham Jerusalem la mael rhoi.
45І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
46A thum khohnin a pha phoeiah Jesuh te bawkim khuikah saya rhoek kah a laklung ah ana ngol, amih taengah a hnatun tih amih ana dawt te a hmuh rhoi.
46І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
47Anih kah yakmingnah neh ollannah boeih te aka ya rhoek boeih tah limlum uh.
47Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його.
48Jesuh te a hmuh rhoi vaengah let rhoi tih a manu loh, “Ka capa, balae tih kaimih rhoi tlam he nang khueh? Na pa neh kai loh nang kan toem rhoi tih n'yuek sut coeng he,” a ti nah.
48І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
49Te vaengah amih rhoi te, “ Balae kai nan toem rhoi? A pa im ah ka om ham a kuek te na ming rhoi mahnim? ” a ti nah.
49І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї?
50Tedae amih rhoi taengah a thui pah olka te amih rhoi loh a hmuhming rhoi moenih.
50Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм.
51Te phoeiah amih rhoi taengah cet tih Nazareth la pawk uh. A taengah boengai la om tih olka te a manu loh a thinko ah boeih a khoem.
51І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм.
52Jesuh tah cueihnah neh pumrho ah rhoeng tih Pathen neh hlang taengah lungvatnah a dang.
52І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.