San Lucas 24
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Y EL primer día de la semana, muy de mañana, vinieron al sepulcro, trayendo las drogas aromáticas que habían aparejado, y algunas otras mujeres con ellas.
1Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
2Y hallaron la piedra revuelta del sepulcro.
2Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
3Y entrando, no hallaron el cuerpo del Señor Jesús.
3І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
4Y aconteció, que estando ellas espantadas de esto, he aquí se pararon junto á ellas dos varones con vestiduras resplandecientes;
4І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
5Y como tuviesen ellas temor, y bajasen el rostro á tierra, les dijeron: ¿Por qué buscáis entre los muertos al que vive?
5Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
6No está aquí, mas ha resucitado: acordaos de lo que os habló, cuando aun estaba en Galilea,
6Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
7Diciendo: Es menester que el Hijo del hombre sea entregado en manos de hombres pecadores, y que sea crucificado, y resucite al tercer día.
7глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.
8Entonces ellas se acordaron de sus palabras,
8І згадали слова Його,
9Y volviendo del sepulcro, dieron nuevas de todas estas cosas á los once, y á todos los demás.
9і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
10Y eran María Magdalena, y Juana, y María madre de Jacobo, y las demás con ellas, las que dijeron estas cosas á los apóstoles.
10Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.
11Mas á ellos les parecían como locura las palabras de ellas, y no las creyeron.
11І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
12Pero levantándose Pedro, corrió al sepulcro: y como miró dentro, vió solos los lienzos echados; y se fué maravillándose de lo que había sucedido.
12Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
13Y he aquí, dos de ellos iban el mismo día á una aldea que estaba de Jerusalem sesenta estadios, llamada Emmaús.
13І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
14E iban hablando entre sí de todas aquellas cosas que habían acaecido.
14І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
15Y aconteció que yendo hablando entre sí, y preguntándose el uno al otro, el mismo Jesús se llegó, é iba con ellos juntamente.
15І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
16Mas los ojos de ellos estaban embargados, para que no le conociesen.
16Очі ж їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
17Y díjoles: ¿Qué pláticas son estas que tratáis entre vosotros andando, y estáis tristes?
17Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
18Y respondiendo el uno, que se llamaba Cleofas, le dijo: ¿Tú sólo peregrino eres en Jerusalem, y no has sabido las cosas que en ella han acontecido estos días?
18Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
19Entonces él les dijo: ¿Qué cosas? Y ellos le dijeron: De Jesús Nazareno, el cual fué varón profeta, poderoso en obra y en palabra delante de Dios y de todo el pueblo;
19І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний дїлом і словом перед Богом і всїм народом,
20Y cómo le entregaron los príncipes de los sacerdotes y nuestros príncipes á condenación de muerte, y le crucificaron.
20як видали Його архиєреї та князї наші на суд смертний і розпяли Його.
21Mas nosotros esperábamos que él era el que había de redimir á Israel: y ahora sobre todo esto, hoy es el tercer día que esto ha acontecido.
21Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третїй се день іде сьогоднї, як се стало ся;
22Aunque también unas mujeres de los nuestros nos han espantado, las cuales antes del día fueron al sepulcro:
22тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі,
23Y no hallando su cuerpo, vinieron diciendo que también habían visto visión de ángeles, los cuales dijeron que él vive.
23і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
24Y fueron algunos de los nuestros al sepulcro, y hallaron así como las mujeres habían dicho; mas á él no le vieron.
24І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.
25Entonces él les dijo: ¡Oh insensatos, y tardos de corazón para creer todo lo que los profetas han dicho!
25І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
26¿No era necesario que el Cristo padeciera estas cosas, y que entrara en su gloria?
26Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
27Y comenzando desde Moisés, y de todos los profetas, declarábales en todas las Escrituras lo que de él decían.
27І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.
28Y llegaron á la aldea á donde iban: y él hizo como que iba más lejos.
28І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.
29Mas ellos le detuvieron por fuerza, diciendo: Quédate con nosotros, porque se hace tarde, y el día ya ha declinado. Entró pues á estarse con ellos.
29Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
30Y aconteció, que estando sentado con ellos á la mesa, tomando el pan, bendijo, y partió, y dióles.
30І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.
31Entonces fueron abiertos los ojos de ellos, y le conocieron; mas él se desapareció de los ojos de ellos.
31Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
32Y decían el uno al otro: ¿No ardía nuestro corazón en nosotros, mientras nos hablaba en el camino, y cuando nos abría las Escrituras?
32І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
33Y levantándose en la misma hora, tornáronse á Jerusalem, y hallaron á los once reunidos, y á los que estaban con ellos.
33І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
34Que decían: Ha resucitado el Señor verdaderamente, y ha aparecido á Simón.
34як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.
35Entonces ellos contaban las cosas que les habían acontecido en el camino, y cómo había sido conocido de ellos al partir el pan.
35І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
36Y entre tanto que ellos hablaban estas cosas, él se puso en medio de ellos, y les dijo: Paz á vosotros.
36Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
37Entonces ellos espantados y asombrados, pensaban que veían espíritu.
37Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
38Mas él les dice: ¿Por qué estáis turbados, y suben pensamientos á vuestros corazones?
38І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
39Mirad mis manos y mis pies, que yo mismo soy: palpad, y ved; que el espíritu ni tiene carne ni huesos, como veis que yo tengo.
39Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
40Y en diciendo esto, les mostró las manos y los pies.
40І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
41Y no creyéndolo aún ellos de gozo, y maravillados, díjoles: ¿Tenéis aquí algo de comer?
41Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
42Entonces ellos le presentaron parte de un pez asado, y un panal de miel.
42Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
43Y él tomó, y comió delante de ellos.
43І взявши, їв перед ними.
44Y él les dijo: Estas son las palabras que os hablé, estando aún con vosotros: que era necesario que se cumpliesen todas las cosas que están escritas de mí en la ley de Moisés, y en los profetas, y en los salmos.
44Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
45Entonces les abrió el sentido, para que entendiesen las Escrituras;
45Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
46Y díjoles: Así está escrito, y así fué necesario que el Cristo padeciese, y resucitase de los muertos al tercer día;
46і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
47Y que se predicase en su nombre el arrepentimiento y la remisión de pecados en todas las naciones, comenzando de Jerusalem.
47і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
48Y vosotros sois testigos de estas cosas.
48Ви ж сьвідки сього.
49Y he aquí, yo enviaré la promesa de mi Padre sobre vosotros: mas vosotros asentad en la ciudad de Jerusalem, hasta que seáis investidos de potencia de lo alto.
49І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
50Y sacólos fuera hasta Bethania, y alzando sus manos, los bendijo.
50І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
51Y aconteció que bendiciéndolos, se fué de ellos; y era llevado arriba al cielo.
51І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
52Y ellos, después de haberle adorado, se volvieron á Jerusalem con gran gozo;
52Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
53Y estaban siempre en el templo, alabando y bendiciendo á Dios. Amén.
53і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.