لوقا 1
Old Persian Version (ترجمه قدیم)Translation
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1از آنجهت که بسیاری دست خود را درازکردند به سوی تالیف حکایت آن اموری که نزد ما به اتمام رسید،
1Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
2چنانچه آنانی که از ابتدانظارگان و خادمان کلام بودند به ما رسانیدند،
2як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3من نیز مصلحت چنان دیدم که همه را من البدایه به تدقیق درپی رفته، به ترتیب به تو بنویسمای تیوفلس عزیز،
3то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4تا صحت آن کلامی که در آن تعلیم یافتهای دریابی.
4щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5در ایام هیرودیس پادشاه یهودیه، کاهنی زکریا نام از فرقه ابیا بود که زن او از دختران هارون بود و الیصابات نام داشت.
5Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6و هر دو در حضورخدا صالح و به جمیع احکام و فرایض خداوند، بیعیب سالک بودند.
6Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7و ایشان را فرزندی نبودزیرا که الیصابات نازاد بود و هر دو دیرینه سال بودند.
7І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8و واقع شد که چون به نوبت فرقه خود درحضور خدا کهانت میکرد،
8Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9حسب عادت کهانت، نوبت او شد که به قدس خداوند درآمده، بخور بسوزاند.
9то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10و در وقت بخور، تمام جماعت قوم بیرون عبادت میکردند.
10А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11ناگاه فرشته خداوند به طرف راست مذبح بخور ایستاده، بر وی ظاهر گشت.
11Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12چون زکریااو را دید، در حیرت افتاده، ترس بر او مستولی شد.
12І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13فرشته بدو گفت: «ای زکریا ترسان مباش، زیرا که دعای تو مستجاب گردیده است وزوجه ات الیصابات برای تو پسری خواهد زاییدو او را یحیی خواهی نامید.
13Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14و تو را خوشی وشادی رخ خواهد نمود و بسیاری از ولادت اومسرور خواهند شد.
14І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15زیرا که در حضورخداوند بزرگ خواهد بود و شراب و مسکری نخواهد نوشید و از شکم مادر خود، پر ازروحالقدس خواهد بود.
15Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16و بسیاری ازبنیاسرائیل را، به سوی خداوند خدای ایشان خواهد برگردانید.
16І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17و او به روح و قوت الیاس پیش روی وی خواهد خرامید، تا دلهای پدران رابه طرف پسران و نافرمانان را به حکمت عادلان بگرداند تا قومی مستعد برای خدا مهیا سازد.»
17І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18زکریا به فرشته گفت: «این را چگونه بدانم وحال آنکه من پیر هستم و زوجهام دیرینه سال است؟»
18І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19فرشته در جواب وی گفت: «من جبرائیل هستم که در حضور خدا میایستم وفرستاده شدم تا به تو سخن گویم و از این امور تورا مژده دهم.
19І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20و الحال تا این امور واقع نگردد، گنگ شده یارای حرف زدن نخواهی داشت، زیراسخن های مرا که در وقت خود به وقوع خواهدپیوست، باور نکردی.»
20І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21و جماعت منتظر زکریامی بودند و از طول توقف او در قدس متعجب شدند.
21І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22اما چون بیرون آمده نتوانست با ایشان حرف زند، پس فهمیدند که در قدس رویایی دیده است، پس به سوی ایشان اشاره میکرد و ساکت ماند.
22Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23و چون ایام خدمت او به اتمام رسید، به خانه خود رفت.
23І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24و بعد از آن روزها، زن او الیصابات حامله شده، مدت پنج ماه خود را پنهان نمود و گفت:
24Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
25«به اینطور خداوند به من عمل نمود درروزهایی که مرا منظور داشت، تا ننگ مرا از نظرمردم بردارد.»
25Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26و در ماه ششم جبرائیل فرشته از جانب خدا به بلدی از جلیل که ناصره نام داشت، فرستاده شد.
26Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27نزد باکرهای نامزد مردی مسمی به یوسف از خاندان داود و نام آن باکره مریم بود.
27до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28پس فرشته نزد او داخل شده، گفت: «سلام برتوای نعمت رسیده، خداوند با توست و تو درمیان زنان مبارک هستی.»
28І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29چون او را دید، ازسخن او مضطرب شده، متفکر شد که این چه نوع تحیت است.
29Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30فرشته بدو گفت: «ای مریم ترسان مباش زیرا که نزد خدا نعمت یافتهای.
30І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31واینک حامله شده، پسری خواهی زایید و او راعیسی خواهی نامید.
31І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32او بزرگ خواهد بود و به پسر حضرت اعلی، مسمی شود، و خداوند خداتخت پدرش داود را بدو عطا خواهد فرمود.
32Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33واو بر خاندان یعقوب تا به ابد پادشاهی خواهد کردو سلطنت او را نهایت نخواهد بود.»
33і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
34مریم به فرشته گفت: «این چگونه میشود وحال آنکه مردی را نشناختهام؟»
34Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35فرشته درجواب وی گفت: «روحالقدس بر تو خواهد آمد وقوت حضرت اعلی بر تو سایه خواهد افکند، از آنجهت آن مولود مقدس، پسر خدا خوانده خواهد شد.
35І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36و اینک الیصابات از خویشان تونیز درپیری به پسری حامله شده و این ماه ششم است، مر او را که نازاد میخواندند.
36І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
37زیرا نزدخدا هیچ امری محال نیست.»
37Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38مریم گفت: «اینک کنیز خداوندم. مرا برحسب سخن تو واقع شود.» پس فرشته از نزد او رفت.
38Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39در آن روزها، مریم برخاست و به بلدی ازکوهستان یهودیه بشتاب رفت.
39Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40و به خانه زکریادرآمده، به الیصابات سلام کرد.
40і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41و چون الیصابات سلام مریم را شنید، بچه در رحم او به حرکت آمد و الیصابات به روحالقدس پر شده،
41І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42به آواز بلند صدا زده گفت: «تو در میان زنان مبارک هستی و مبارک است ثمره رحم تو.
42і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43و ازکجا این به من رسید که مادر خداوند من، به نزد من آید؟
43І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44زیرا اینک چون آواز سلام تو گوش زدمن شد، بچه از خوشی در رحم من به حرکت آمد.
44Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45و خوشابحال او که ایمان آورد، زیرا که آنچه از جانب خداوند به وی گفته شد، به انجام خواهدرسید.»
45І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46پس مریم گفت: «جان من خداوند راتمجید میکند،
46І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47و روح من به رهاننده من خدابوجد آمد،
47і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48زیرا برحقارت کنیز خود نظرافکند. زیرا هان از کنون تمامی طبقات مراخوشحال خواهند خواند،
48що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49زیرا آن قادر، به من کارهای عظیم کرده و نام او قدوس است،
49бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50ورحمت او نسلا بعد نسل است. بر آنانی که از او می ترسند.
50І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
51به بازوی خود، قدرت را ظاهرفرمود و متکبران را به خیال دل ایشان پراکنده ساخت.
51Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
52جباران را از تختها به زیر افکند. وفروتنان را سرافراز گردانید.
52поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53گرسنگان را به چیزهای نیکو سیر فرمود و دولتمندان راتهیدست رد نمود.
53голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54بنده خود اسرائیل را یاری کرد، به یادگاری رحمانیت خویش،
54прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
55چنانکه به اجداد ما گفته بود، به ابراهیم و به ذریت او تاابدالاباد.»
55(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
56و مریم قریب به سه ماه نزد وی ماند. پس به خانه خود مراجعت کرد.
56Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57اما چون الیصابات را وقت وضع حمل رسید، پسری بزاد.
57Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58و همسایگان و خویشان اوچون شنیدند که خداوند رحمت عظیمی بر وی کرده، با او شادی کردند.
58І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59و واقع شد در روزهشتم چون برای ختنه طفل آمدند، که نام پدرش زکریا را بر او مینهادند.
59І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
60اما مادرش ملتفت شده، گفت: «نی بلکه به یحیی نامیده میشود.»
60І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61به وی گفتند: «از قبیله تو هیچکس این اسم راندارد.»
61І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
62پس به پدرش اشاره کردند که «او را چه نام خواهی نهاد؟»
62Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
63او تختهای خواسته بنوشت که «نام او یحیی است» و همه متعجب شدند.
63І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64در ساعت، دهان و زبان او باز گشته، به حمدخدا متکلم شد.
64Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65پس بر تمامی همسایگان ایشان، خوف مستولی گشت و جمیع این وقایع در همه کوهستان یهودیه شهرت یافت.
65І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66و هرکه شنید، در خاطر خود تفکر نموده، گفت: «این چه نوع طفل خواهد بود؟» و دست خداوند با وی می بود.
66І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67و پدرش زکریا از روحالقدس پر شده نبوت نموده، گفت:
67І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68«خداوند خدای اسرائیل متبارک باد، زیرا از قوم خود تفقد نموده، برای ایشان فدایی قرار داد.
68Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69و شاخ نجاتی برای مابرافراشت، در خانه بنده خود داود.
69і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
70چنانچه به زبان مقدسین گفت که از بدو عالم انبیای اومی بودند،
70(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
71رهایی از دشمنان ما و از دست آنانی که از ما نفرت دارند،
71спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
72تا رحمت را برپدران ما بهجا آرد و عهد مقدس خود را تذکرفرماید.
72щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73سوگندی که برای پدر ما ابراهیم یادکرد،
73клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74که ما را فیض عطا فرماید، تا از دست دشمنان خود رهایی یافته، او را بیخوف عبادت کنیم.
74та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75در حضور او به قدوسیت و عدالت، درتمامی روزهای عمر خود.
75служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
76و توای طفل نبی حضرت اعلی خوانده خواهی شد، زیرا پیش روی خداوند خواهی خرامید، تا طرق او را مهیاسازی،
76А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
77تا قوم او را معرفت نجات دهی، درآمرزش گناهان ایشان.
77щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78به احشای رحمت خدای ما که به آن سپیده از عالم اعلی از ما تفقدنمود،
78по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79تا ساکنان در ظلمت و ظل موت را نوردهد. و پایهای ما را به طریق سلامتی هدایت نماید.»
79щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80پس طفل نمو کرده، در روح قوی میگشت. و تا روز ظهور خود برای اسرائیل، دربیابان بسر میبرد.
80Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.