Prediger 1
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Dies sind die Reden des Predigers, des Sohnes Davids, des Königs zu Jerusalem.
1Слова речника, сина Давидового, царя Ерусалимського:
2Es ist alles ganz eitel, sprach der Prediger, es ist alles ganz eitel.
2Марна марнота! говорить речник; марнота над марнотами, — все марне!
3Was hat der Mensch für Gewinn von aller seiner Mühe, die er hat unter der Sonne?
3Що за хосен чоловікові з усієї працї його, що він працює під сонцем?
4Ein Geschlecht vergeht, das andere kommt; die Erde aber bleibt ewiglich.
4Рід проходить і рід приходить, тільки земля стоїть собі вовіки.
5Die Sonne geht auf und geht unter und läuft an ihren Ort, daß sie wieder daselbst aufgehe.
5Сонце сходить, сонце й заходить, та й квапить знов до того місця, де має сходити.
6Der Wind geht gen Mittag und kommt herum zur Mitternacht und wieder herum an den Ort, da er anfing.
6Вітер повіє на полуднє, потім поверне ʼд півночі; знай, крутиться навкруги, та й вертається туди, звідки взявся.
7Alle Wasser laufen ins Meer, doch wird das Meer nicht voller; an den Ort, da sie her fließen, fließen sie wieder hin.
7Усї ріки течуть у море, та й море не переповнюєсь, і туди, звідки взялись, вони неначе вертаються, щоб знов текти.
8Es sind alle Dinge so voll Mühe, daß es niemand ausreden kann. Das Auge sieht sich nimmer satt, und das Ohr hört sich nimmer satt.
8Всї річі трудні; не може чоловік всього висловити; не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи.
9Was ist's, das geschehen ist? Eben das hernach geschehen wird. Was ist's, das man getan hat? Eben das man hernach tun wird; und geschieht nichts Neues unter der Sonne.
9Що було колись, те буде й знов, і що дїялось, те й дїяти меться, й нема нового нїчого під сонцем.
10Geschieht auch etwas, davon man sagen möchte: Siehe, das ist neu? Es ist zuvor auch geschehen in den langen Zeiten, die vor uns gewesen sind.
10Станеться часом дещо, про що люде кажуть: Ось новина! так воно давно вже бувало за попередніх часів.
11Man gedenkt nicht derer, die zuvor gewesen sind; also auch derer, so hernach kommen, wird man nicht gedenken bei denen, die darnach sein werden.
11Нема спомину про старовину; так само й потомство не держати ме в памятї того, що колись постане.
12Ich, der Prediger, war König zu Jerusalem
12Я, проповідник-речник, царював над Ізраїлем в Ерусалимі;
13und richtete mein Herz zu suchen und zu forschen weislich alles, was man unter dem Himmel tut. Solche unselige Mühe hat Gott den Menschenkindern gegeben, daß sie sich darin müssen quälen.
13І віддався цїлим серцем тому, щоб слїдити та мудро вивідувати все, що дїється під сонцем. Тяжка се праця, що її дав Бог людям, щоб нею займались!
14Ich sah an alles Tun, das unter der Sonne geschieht; und siehe, es war alles eitel und Haschen nach dem Wind.
14Видав я все, що робиться під сонцем: — що ж? усе марнота й мука для духа.
15Krumm kann nicht schlicht werden noch, was fehlt, gezählt werden.
15Криве не буде простим, а чого нема, те нї-що й рахувати.
16Ich sprach in meinem Herzen: Siehe, ich bin herrlich geworden und habe mehr Weisheit denn alle, die vor mir gewesen sind zu Jerusalem, und mein Herz hat viel gelernt und erfahren.
16Я говорив в мойму серцї: Ось я став великим, і придбав більш мудростї, нїж усї ті, що царювали поперед мене в Ерусалимі, й серце моє бачило багато мудростї й знання.
17Und richtete auch mein Herz darauf, daß ich erkennte Weisheit und erkennte Tollheit und Torheit. Ich ward aber gewahr, daß solches auch Mühe um Wind ist.
17І направив я свого духа на те, щоб спізнати, що се таке мудрість, і що таке безумність та дурнота; та пересьвідчився, що й се томить духа;
18Denn wo viel Weisheit ist, da ist viel Grämens; und wer viel lernt, der muß viel leiden.
18Бо в кого більш мудростї, в того більш і смутку; й хто прибільшує знаннє, — прибільшує й гризоти.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.