Prediger 7
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ein guter Ruf ist besser denn gute Salbe, und der Tag des Todes denn der Tag der Geburt.
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
2Es ist besser in das Klagehaus gehen, denn in ein Trinkhaus; in jenem ist das Ende aller Menschen, und der Lebendige nimmt's zu Herzen.
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
3Es ist Trauern besser als Lachen; denn durch Trauern wird das Herz gebessert.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
4Das Herz der Weisen ist im Klagehause, und das Herz der Narren im Hause der Freude.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
5Es ist besser hören das Schelten der Weisen, denn hören den Gesang der Narren.
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
6Denn das Lachen der Narren ist wie das Krachen der Dornen unter den Töpfen; und das ist auch eitel.
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
7Ein Widerspenstiger macht einen Weisen unwillig und verderbt ein mildtätiges Herz.
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
8Das Ende eines Dinges ist besser denn sein Anfang. Ein geduldiger Geist ist besser denn ein hoher Geist.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
9Sei nicht schnellen Gemütes zu zürnen; denn Zorn ruht im Herzen eines Narren.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
10Sprich nicht: Was ist's, daß die vorigen Tage besser waren als diese? denn du fragst solches nicht weislich.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
11Weisheit ist gut mit einem Erbgut und hilft, daß sich einer der Sonne freuen kann.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
12Denn die Weisheit beschirmt, so beschirmt Geld auch; aber die Weisheit gibt das Leben dem, der sie hat.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
13Siehe an die Werke Gottes; denn wer kann das schlicht machen, was er krümmt?
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
14Am guten Tage sei guter Dinge, und den bösen Tag nimm auch für gut; denn diesen schafft Gott neben jenem, daß der Mensch nicht wissen soll, was künftig ist.
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
15Allerlei habe ich gesehen in den Tagen meiner Eitelkeit. Da ist ein Gerechter, und geht unter mit seiner Gerechtigkeit; und ein Gottloser, der lange lebt in seiner Bosheit.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
16Sei nicht allzu gerecht und nicht allzu weise, daß du dich nicht verderbest.
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
17Sei nicht allzu gottlos und narre nicht, daß du nicht sterbest zur Unzeit.
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
18Es ist gut, daß du dies fassest und jenes auch nicht aus deiner Hand lässest; denn wer Gott fürchtet, der entgeht dem allem.
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
19Die Weisheit stärkt den Weisen mehr denn zehn Gewaltige, die in der Stadt sind.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
20Denn es ist kein Mensch so gerecht auf Erden, daß er Gutes tue und nicht sündige.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
21Gib auch nicht acht auf alles, was man sagt, daß du nicht hören müssest deinen Knecht dir fluchen.
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
22Denn dein Herz weiß, daß du andern oftmals geflucht hast.
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
23Solches alles habe ich versucht mit Weisheit. Ich gedachte, ich will weise sein; sie blieb aber ferne von mir.
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
24Alles, was da ist, das ist ferne und sehr tief; wer will's finden?
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
25Ich kehrte mein Herz, zu erfahren und erforschen und zu suchen Weisheit und Kunst, zu erfahren der Gottlosen Torheit und Irrtum der Tollen,
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
26und fand, daß bitterer sei denn der Tod ein solches Weib, dessen Herz Netz und Strick ist und deren Hände Bande sind. Wer Gott gefällt, der wird ihr entrinnen; aber der Sünder wird durch sie gefangen.
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
27Schau, das habe ich gefunden, spricht der Prediger, eins nach dem andern, daß ich Erkenntnis fände.
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
28Und meine Seele sucht noch und hat's nicht gefunden: unter tausend habe ich einen Mann gefunden; aber ein Weib habe ich unter den allen nicht gefunden.
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
29Allein schaue das: ich habe gefunden, daß Gott den Menschen hat aufrichtig gemacht; aber sie suchen viele Künste.
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.