Ecclesiastes 7
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A good name is better than precious oil; and the day of death than the day of one's birth.
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
2It is better to go to the house of mourning, than to go to the house of feasting; for that is the end of all men, and the living will lay it to his heart.
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
3Vexation is better than laughter; for by the sadness of the countenance the heart may be gladdened.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
4The heart of the wise is in the house of mourning; but the heart of fools is in the house of mirth.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
5It is better to hear the rebuke of the wise, than for a man to hear the song of fools.
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
6For as the crackling of thorns under a pot, so is the laughter of the fool; this also is vanity.
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
7Surely oppression turneth a wise man into a fool; and a gift destroyeth the understanding.
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
8Better is the end of a thing than the beginning thereof; and the patient in spirit is better than the proud in spirit.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
9Be not hasty in thy spirit to be angry; for anger resteth in the bosom of fools.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
10Say not thou: 'How was it that the former days were better than these?' for it is not out of wisdom that thou inquirest concerning this.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
11Wisdom is good with an inheritance, yea, a profit to them that see the sun.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
12For wisdom is a defence, even as money is a defence; but the excellency of knowledge is, that wisdom preserveth the life of him that hath it.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
13Consider the work of God; for who can make that straight, which He hath made crooked?
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
14In the day of prosperity be joyful, and in the day of adversity consider; God hath made even the one as well as the other, to the end that man should find nothing after him.
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
15All things have I seen in the days of my vanity; there is a righteous man that perisheth in his righteousness, and there is a wicked man that prolongeth his life in his evil-doing.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
16Be not righteous overmuch; neither make thyself overwise; why shouldest thou destroy thyself?
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
17Be not overmuch wicked, neither be thou foolish; why shouldest thou die before thy time?
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
18It is good that thou shouldest take hold of the one; yea, also from the other withdraw not thy hand; for he that feareth God shall discharge himself of them all.
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
19Wisdom is a stronghold to the wise man more than ten rulers that are in a city.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
20For there is not a righteous man upon earth, that doeth good, and sinneth not.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
21Also take not heed unto all words that are spoken, lest thou hear thy servant curse thee;
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
22for oftentimes also thine own heart knoweth that thou thyself likewise hast cursed others.
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
23All this have I tried by wisdom; I said: 'I will get wisdom'; but it was far from me.
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
24That which is is far off, and exceeding deep; who can find it out?
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
25I turned about, and applied my heart to know and to search out, and to seek wisdom and the reason of things, and to know wickedness to be folly, and foolishness to be madness;
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
26and I find more bitter than death the woman, whose heart is snares and nets, and her hands as bands; whoso pleaseth God shall escape from her; but the sinner shall be taken by her.
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
27Behold, this have I found, saith Koheleth, adding one thing to another, to find out the account;
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
28which yet my soul sought, but I found not; one man among a thousand have I found; but a woman among all those have I not found.
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
29Behold, this only have I found, that God made man upright; but they have sought out many inventions.
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.