קֹהֶלֶת 7
Modern Hebrew BibleTranslation
Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1טוב שם משמן טוב ויום המות מיום הולדו׃
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
2טוב ללכת אל בית אבל מלכת אל בית משתה באשר הוא סוף כל האדם והחי יתן אל לבו׃
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
3טוב כעס משחק כי ברע פנים ייטב לב׃
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
4לב חכמים בבית אבל ולב כסילים בבית שמחה׃
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
5טוב לשמע גערת חכם מאיש שמע שיר כסילים׃
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
6כי כקול הסירים תחת הסיר כן שחק הכסיל וגם זה הבל׃
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
7כי העשק יהולל חכם ויאבד את לב מתנה׃
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
8טוב אחרית דבר מראשיתו טוב ארך רוח מגבה רוח׃
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
9אל תבהל ברוחך לכעוס כי כעס בחיק כסילים ינוח׃
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
10אל תאמר מה היה שהימים הראשנים היו טובים מאלה כי לא מחכמה שאלת על זה׃
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
11טובה חכמה עם נחלה ויתר לראי השמש׃
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
12כי בצל החכמה בצל הכסף ויתרון דעת החכמה תחיה בעליה׃
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
13ראה את מעשה האלהים כי מי יוכל לתקן את אשר עותו׃
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
14ביום טובה היה בטוב וביום רעה ראה גם את זה לעמת זה עשה האלהים על דברת שלא ימצא האדם אחריו מאומה׃
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
15את הכל ראיתי בימי הבלי יש צדיק אבד בצדקו ויש רשע מאריך ברעתו׃
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
16אל תהי צדיק הרבה ואל תתחכם יותר למה תשומם׃
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
17אל תרשע הרבה ואל תהי סכל למה תמות בלא עתך׃
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
18טוב אשר תאחז בזה וגם מזה אל תנח את ידך כי ירא אלהים יצא את כלם׃
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
19החכמה תעז לחכם מעשרה שליטים אשר היו בעיר׃
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
20כי אדם אין צדיק בארץ אשר יעשה טוב ולא יחטא׃
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
21גם לכל הדברים אשר ידברו אל תתן לבך אשר לא תשמע את עבדך מקללך׃
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
22כי גם פעמים רבות ידע לבך אשר גם את קללת אחרים׃
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
23כל זה נסיתי בחכמה אמרתי אחכמה והיא רחוקה ממני׃
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
24רחוק מה שהיה ועמק עמק מי ימצאנו׃
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
25סבותי אני ולבי לדעת ולתור ובקש חכמה וחשבון ולדעת רשע כסל והסכלות הוללות׃
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
26ומוצא אני מר ממות את האשה אשר היא מצודים וחרמים לבה אסורים ידיה טוב לפני האלהים ימלט ממנה וחוטא ילכד בה׃
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
27ראה זה מצאתי אמרה קהלת אחת לאחת למצא חשבון׃
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
28אשר עוד בקשה נפשי ולא מצאתי אדם אחד מאלף מצאתי ואשה בכל אלה לא מצאתי׃
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
29לבד ראה זה מצאתי אשר עשה האלהים את האדם ישר והמה בקשו חשבנות רבים׃
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.