Thuituen 7
Baibal Olcim (Matupi Chin)Translation
Baibal Olcim (Matupi Chin)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A ming te tah situi then lakah ah then tih dueknah hnin he a cun khohnin lakah then.
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
2Nguekcoinah im la caeh te buhkoknah im la caeh lakah then. He tah hlang boeih kah a bawtnah coeng tih aka hing loh a lungbuei ah dueh saeh.
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
3Konoinah he nueihbu lakah then. Maelhmai thaenah long ni lungbuei a voelphoeng sak.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
4Aka cueih kah lungbuei tah nguekcoinah im ah dae aka ang kah lungbuei tah kohoenah im ah om.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
5Aka cueih kah tluungnah hnatun he tah aka ang laa aka hnatun hlang lakah then.
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
6Am lae kah hling ol bangla aka ang kah nueihbu khaw om. Te dongah he khaw a honghi ni.
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
7Hnaemtaeknah loh hlangcueih a yan sak tih kutdoe loh lungbuei a poo sak.
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
8Ol bawtnah he a tongnah lakah then. Aka ueh kah mueihla he aka oek kah mueihla lakah then.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
9Huesak hamla na mueihla neh let sak boeh. Konoinah he aka ang kah rhang dongah ni a kol.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
10“Balae tih hnukbuet kah a tue aka om te tahae kah lakah a then la a om?” ti boeh. Te bang te cueihnah neh na dawt moenih.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
11Cueihnah tah rho la then tih khomik aka hmu ham khaw hoeikhang.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
12Cueihnah hlipkhup ah om he tangka hlipkhup kah om banghui ni. Tedae mingnah he tah rhoeikhangnah la om tih cueihnah long tah a kungmah te a hing sak.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
13Pathen kah bibi te hmu lah. Amah loh a khun sak te dueng hamla aka noeng te unim?
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
14A then tue vaengah tah a then la om. Tedae a yoethae tue vaengkah khaw hmu. He khaw dumlai dongah Pathen loh voeivang ah a khueh. Te daengah ni hlang loh a hnukah te pakhat khaw ahmu pawt eh.
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
15Kamah kah a honghi tue vaengah a cungkuem te ka hmuh. Amah kah duengnah dongah aka paltham hlang dueng om tih a boethae neh aka nguel halang khaw om.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
16Aka dueng koek la om boel lamtah hoeikhangnah aih ham khaw cueih boeh. Balae tih namah na phae uh?
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
17Muep poehlip boel lamtah lunghmang la om boeh. Balae tih namah tue pawt vaengah na duek eh?
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
18He he na tuuk vaengah na kut te ke lamloh na hlah pawt ham then. Pathen aka rhih ham tah a cungkuem te a noeng.
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
19Cueihnah long tah aka cueih te khopuei kah aka om boei parha lakah khaw a tanglue sak.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
20Diklai hman ah hnothen a saii tih aka tholh pawh hlang dueng a om moenih.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
21Ol a thui uh boeih te khaw na lungbuei pae boeh. Te pawt koinih na sal loh namah n'tap te na ya ve.
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
22Namah loh hlang tloe na tap te na lungbuei loh a voei a yet khaw a ming.
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
23He boeih he cueihnah neh ka noemcai tih, “Ka cueih eh?,” ka ti dae kai lamloh lakhla laklo.
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
24Te tla a om te khaw hla coeng tih a dung lakah dung coeng. Te te aka hmu te unim?
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
25Kamah neh ka lungbuei khaw, uepnah koikah halangnah neh anglatnah, lunghmangnah te ming ham neh yaam hamla, cueihnah neh poeknah tlap hamla ka maelh.
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
26A lungbuei te tluum neh soh la a tung tih a kut dongah pinyennah aka khueh huta he dueknah lakah khahing la ka hmuh. Pathen mikhmuh ah aka then tah anih aeng lamloh loeih suidae aka tholh tah anih loh a tuuk ni.
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
27So lah he, thuituenkung loh a thui bangla poeknah hmuh hamla pakhat soah pakhat ka phoel.
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
28Te te ka hinglu loh a tlap pueng dae ka hmuh moenih. Thawngkhat khuiah tongpa pakhat ka hmuh dae te boeih lakli ah huta ka hmuh moenih.
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
29He bueng mah so lah. Pathen loh hlang he a thuem la a saii coeng dae amih loh phuengnah muep a tlap uh te ka hmuh.
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.