Ecclesiastes 7
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A good name is better than fine perfume, and one’s day of death is better than his day of birth.
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
2It is better to enter a house of mourning than a house of feasting, since death is the end of every man, and the living should take this to heart.
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
3Sorrow is better than laughter, for a sad countenance is good for the heart.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
4The heart of the wise is in the house of mourning, but the heart of fools is in the house of pleasure.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
5It is better to heed a wise man’s rebuke than to listen to the song of fools.
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
6For like the crackling of thorns under the pot, so is the laughter of the fool. This too is futile.
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
7Surely extortion turns a wise man into a fool, and a bribe corrupts the heart.
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
8The end of a matter is better than the beginning, and a patient spirit is better than a proud one.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
9Do not be quickly provoked in your spirit, for anger settles in the lap of a fool.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
10Do not say, “Why were the old days better than these?” For it is unwise of you to ask about this.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
11Wisdom, like an inheritance, is good, and it benefits those who see the sun.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
12For wisdom, like money, is a shelter, and the advantage of knowledge is that wisdom preserves the life of its owner.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
13Consider the work of God: Who can straighten what He has bent?
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
14In the day of prosperity, be joyful, but in the day of adversity, consider this: God has made one of these along with the other, so that a man cannot discover anything that will come after him.
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
15In my futile life I have seen both of these: A righteous man perishing in his righteousness, and a wicked man living long in his wickedness.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
16Do not be overly righteous, and do not make yourself too wise. Why should you destroy yourself?
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
17Do not be excessively wicked, and do not be a fool. Why should you die before your time?
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
18It is good to grasp the one and not let the other slip from your hand. For he who fears God will follow both warnings.
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
19Wisdom makes the wise man stronger than ten rulers in a city.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
20Surely there is no righteous man on earth who does good and never sins.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
21Do not pay attention to every word that is spoken, or you may hear your servant cursing you.
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
22For you know in your heart that many times you yourself have cursed others.
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
23All this I tested by wisdom, saying, “I resolve to be wise.” But it was beyond me.
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
24What exists is out of reach and very deep. Who can fathom it?
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
25I directed my mind to understand, to explore, to search out wisdom and explanations, and to understand the stupidity of wickedness and the folly of madness.
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
26And I find more bitter than death the woman who is a snare, whose heart is a net, and whose hands are chains. The man who pleases God escapes her, but the sinner is ensnared.
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
27“Behold,” says the Teacher, “I have discovered this by adding one thing to another to find an explanation.
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
28While my soul was still searching but not finding, among a thousand I have found one upright man, but among all these I have not found one such woman.
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
29Only this have I found: I have discovered that God made men upright, but they have sought out many schemes.”
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.