جامعه 7
Old Persian Version (ترجمه قدیم)Translation
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1نیک نامی از روغن معطر بهتر است و روزممات از روز ولادت.
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
2رفتن به خانه ماتم از رفتن به خانه ضیافت بهتر است زیرا که این آخرت همه مردمان است و زندگان این را در دل خود مینهند.
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
3حزن از خنده بهتر است زیرا که ازغمگینی صورت دل اصلاح میشود.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
4دل حکیمان در خانه ماتم است و دل احمقان در خانه شادمانی.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
5شنیدن عتاب حکیمان بهتر است از شنیدن سرود احمقان،
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
6زیرا خنده احمقان مثل صدای خارها در زیر دیگ است و این نیز بطالت است.
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
7به درستی که ظلم، مرد حکیم را جاهل میگرداند و رشوه، دل را فاسد میسازد.
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
8انتهای امر از ابتدایش بهتر است و دل حلیم از دل مغرور نیکوتر.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
9در دل خود به زودی خشمناک مشو زیرا خشم در سینه احمقان مستقرمی شود.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
10مگو چرا روزهای قدیم از این زمان بهتربود زیرا که در این خصوص از روی حکمت سوال نمی کنی.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
11حکمت مثل میراث نیکو است بلکه به جهت بینندگان آفتاب نیکوتر.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
12زیرا که حکمت ملجایی است و نقره ملجایی؛ اما فضیلت معرفت این است که حکمت صاحبانش را زندگی میبخشد.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
13اعمال خدا را ملاحظه نما زیرا کیست که بتواند آنچه را که او کج ساخته است راست نماید؟
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
14در روز سعادتمندی شادمان باش و درروز شقاوت تامل نما زیرا خدا این را به ازاء آن قرار داد که انسان هیچچیز را که بعد از او خواهدشد دریافت نتواند کرد.
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
15این همه را در روزهای بطالت خود دیدم. مرد عادل هست که در عدالتش هلاک میشود و مرد شریر هست که در شرارتش عمر دراز دارد.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
16پس گفتم به افراط عادل مباش و خود را زیاده حکیم مپندار مبادا خویشتن را هلاک کنی.
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
17و به افراط شریر مباش و احمق مشو مبادا پیش ازاجلت بمیری.
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
18نیکو است که به این متمسک شوی و از آن نیز دست خود را برنداری زیرا هرکه از خدا بترسد، از این هر دو بیرون خواهد آمد.
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
19حکمت مرد حکیم را توانایی میبخشدبیشتر از ده حاکم که در یک شهر باشند.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
20زیرامرد عادلی در دنیا نیست که نیکویی ورزد و هیچ خطا ننماید.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
21و نیز به همه سخنانی که گفته شود دل خودرا منه، مبادا بنده خود را که تو را لعنت میکندبشنوی.
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
22زیرا دلت میداند که تو نیز بسیار بارهادیگران را لعنت نمودهای.
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
23این همه را با حکمت آزمودم و گفتم به حکمت خواهم پرداخت اما آن از من دور بود.
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
24آنچه هست دور و بسیار عمیق است. پس کیست که آن را دریافت نماید؟
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
25پس برگشته دل خود را بر معرفت و بحث و طلب حکمت وعقل مشغول ساختم تا بدانم که شرارت حماقت است و حماقت دیوانگی است.
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
26و دریافتم که زنی که دلش دامها و تلهها است و دستهایش کمندها میباشد، چیز تلختر از موت است. هرکه مقبول خدا است، از وی رستگار خواهد شد اماخطاکار گرفتار وی خواهد گردید.
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
27جامعه میگوید که اینک چون این را با آن مقابله کردم تا نتیجه را دریابم این را دریافتم،
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
28که جان من تا به حال آن را جستجو میکند ونیافتم. یک مرد از هزار یافتم اما از جمیع آنها زنی نیافتم.
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
29همانا این را فقط دریافتم که خدا آدمی را راست آفرید، اما ایشان مخترعات بسیار طلبیدند.
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.