جامعه
Chapter 10

جامعه

Old Persian Version (ترج…
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1فاسد می‌سازد، و اندک حماقتی از حکمت و عزت سنگینتر است.
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
2دل مرد حکیم بطرف راستش مایل است و دل احمق بطرف چپش.
2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного — у лївий бік.
3ونیز چون احمق به راه می‌رود، عقلش ناقص می‌شود و به هر کس می‌گوید که احمق هستم.
3Якою б дорогою нї йшов дурний, — нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
4اگر خشم پادشاه بر تو انگیخته شود، مکان خود را ترک منما زیرا که تسلیم، خطایای عظیم را می‌نشاند.
4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
5بدی‌ای هست که زیر آفتاب دیده‌ام مثل سهوی که از جانب سلطان صادر شود.
5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се — наче облуд у володаря:
6جهالت بر مکان های بلند برافراشته می‌شود و دولتمندان در مکان اسفل می‌نشینند.
6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
7غلامان را بر اسبان دیدم و امیران را مثل غلامان بر زمین روان.
7Бачив я рабів — їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
8آنکه چاه می‌کند در آن می‌افتد و آنکه دیواررا می‌شکافد، مار وی را می‌گزد.
8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
9آنکه سنگها رامی کند، از آنها مجروح می‌شود و آنکه درختان رامی برد از آنها در خطر می‌افتد.
9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
10اگر آهن کند باشد و دمش را تیز نکنند بایدقوت زیاده بکار آورد، اما حکمت به جهت کامیابی مفید است.
10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, — треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
11اگر مار پیش از آنکه افسون کنند بگزد پس افسونگر‌چه فایده دارد؟
11Укушеннє гадини без замови — те саме, що злий язик.
12سخنان دهان حکیم فیض بخش است، امالبهای احمق خودش را می‌بلعد.
12Слово з уст мудрого — пожиток, а уста дурного гублять його самого:
13ابتدای سخنان دهانش حماقت است و انتهای گفتارش دیوانگی موذی می‌باشد.
13Перші слова з уст його — дурощі, а конець бесїди з уст його — безглузддє.
14احمق سخنان بسیارمی گوید، اما انسان آنچه را که واقع خواهد شدنمی داند و کیست که او را از آنچه بعد از وی واقع خواهد شد مخبر سازد؟
14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
15محنت احمقان ایشان را خسته می‌سازد چونکه نمی دانند چگونه به شهر باید رفت.
15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
16وای بر تو‌ای زمین وقتی که پادشاه تو طفل است و سرورانت صبحگاهان می‌خورند.
16Горе тобі, земле, як твій царь — хлопець, а князї твої їдять від ранку!
17خوشابحال تو‌ای زمین هنگامی که پادشاه توپسر نجبا است و سرورانت در وقتش برای تقویت می‌خورند و نه برای مستی.
17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
18از کاهلی سقف خراب می‌شود و از سستی دستها، خانه آب پس می‌دهد.
18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
19بزم به جهت لهو و لعب می‌کنند و شراب زندگانی را شادمان می‌سازد، اما نقره همه‌چیز رامهیا می‌کند.
19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
20پادشاه را در فکر خود نیز نفرین مکن ودولتمند را در اطاق خوابگاه خویش لعنت منمازیرا که مرغ هوا آواز تو را خواهد برد و بالدار، امررا شایع خواهد ساخت.
20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.