Ecclesiastes 10
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Dying flies spoil the sweetness of the ointment. Wisdom and glory is more precious than a small and shortlived folly.
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
2The heart of a wise man is in his right hand, and the heart of a fool is in his left hand.
2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного — у лївий бік.
3Yea, and the fool when he walketh in the way, whereas be himself is a fool, esteemeth all men fools.
3Якою б дорогою нї йшов дурний, — нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
4If the spirit of him that hath power, ascend upon thee, leave not thy place: because care will make the greatest sins to cease.
4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
5There is an evil that I have seen under the sun, as it were by an error proceeding from the face of the prince:
5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се — наче облуд у володаря:
6A fool set in high dignity, and the rich sitting beneath.
6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
7I have seen servants upon horses: and princes walking on the ground as servants.
7Бачив я рабів — їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
8He that diggeth a pit, shall fall into it: and he that breaketh a hedge, a serpent shall bite him.
8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
9He that removeth stones, shall be hurt by them: and he that cutteth trees, shall be wounded by them.
9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
10If the iron be blunt, and be not as before, but be made blunt, with much labour it shall be sharpened: and after industry shall follow wisdom.
10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, — треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
11If a serpent bite in silence, he is nothing better that backbiteth secretly.
11Укушеннє гадини без замови — те саме, що злий язик.
12The words of the mouth of a wise man are grace: but the lips of a fool shall throw him down headlong.
12Слово з уст мудрого — пожиток, а уста дурного гублять його самого:
13The beginning of his words is folly, and the end of his talk is a mischievous error.
13Перші слова з уст його — дурощі, а конець бесїди з уст його — безглузддє.
14A fool multiplieth words. A man cannot tell what hath been before him: and what shall be after him, who can tell him?
14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
15The labour of fools shall afflict them that know not bow to go to the city.
15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
16Woe to thee, O land, when thy king is a child, and when the princes eat in the morning.
16Горе тобі, земле, як твій царь — хлопець, а князї твої їдять від ранку!
17Blessed is the land, whose king is noble, and whose princes eat in due season for refreshment, and not for riotousness.
17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
18By slothfulness a building shall be brought down, and through the weakness of hands, the house shall drop through.
18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
19For laughter they make bread, and wine that the living may feast: and all things obey money.
19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
20Detract not the king, no not in thy thought; and speak not evil of the rich man in thy private chamber: because even the birds of the air will carry thy voice, and he that hath wings will tell what thou hast said.
20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.