Ecclesiastes 9
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1All these things have I considered in my heart, that I might carefully understand them: there are just men and wise men, and their works are in the hand of God: and yet man knoweth not whether he be worthy of love, or hatred:
1На все те обернув я серце моє, щоб зрозуміти, що праведні й мудрі й дїла їх у Бога в руцї, та що чоловік нї любови нї ненавистї за те не знає, бо воно далеко перед ним.
2But all things are kept uncertain for the time to come, because all things equally happen to the just and to the wicked, to the good and to the evil, to the clean and to the unclean, to him that offereth victims, and to him that despiseth sacrifices. As the good is, so also is the sinner: as the perjured, so he also that sweareth truth.
2Усьому й усїм — одно: однака доля праведному й безбожному, доброму й злому, чистому й нечистому; тому, що приносить жертви, й тому, що не приносить жертви; честивому, як і грішникові; тому, хто клянеться, як і тому, хто совіститься клястись.
3This is a very great evil among all things that are done under the sun, that the same things happen to all men: whereby also the hearts of the children of men are filled with evil, and with contempt while they live, and afterwards they shall be brought down to hell.
3Се ж то й біда в усьому, що дїється під сонцем, що доля однака всїм; тим то й серце в людей повне злостї, й безум у серцї їх, поки живота їх, а потім прилучуються до мертвих.
4There is no man that liveth always, or that hopeth for this: a living dog is better than a dead lion.
4Поки людина в живих, має ще надїю; тим, що живому собацї лучше, нїж мертвому леву;
5For the living know that they shall die, but the dead know nothing more, neither have they a reward any more: for the memory of them is forgotten.
5Бо живі знають, що помруть, а мертві нїчогісїнько не тямлять, і нема їм уже заплати, бо й память про них пішла в забуток;
6Their love also, and their hatred, and their envy are all perished, neither have they any part in this world, and in the work that is done under the sun.
6І любов їх і ненависть і боротьба їх минулись, і не буде їм вже нїякої частини нї в чому, що дїється під сонцем.
7Go then, and eat thy bread with joy, and drink thy wine with gladness: because thy works please God.
7Ійди ж, їж твій хлїб, радуючись, і пий твоє вино, веселючись, коли Бог ласкавий на дїла твої.
8At all times let thy garments be white, and let not oil depart from thy head.
8Нехай повсячасно буде на тобі одежа сьвітла, й нехай волос твій буде намащений.
9Live joyfully with the wife whom thou lovest, all the days of thy unsteady life, which are given to thee under the sun, all the time of thy vanity: for this is thy portion in life, and in thy labour wherewith thou labourest under the sun.
9Усолоджуй собі життє з жінкою твоєю, що її любиш, через усї днї марної жизнї твоєї, а котру дав тобі Бог за товаришку на всї швидколетні днї твої під сонцем; се бо — пай твій в життю й в трудах твоїх, що ти трудишся під сонцем.
10Whatsoever thy hand is able to do, do it earnestly: for neither work, nor reason, nor wisdom, nor knowledge shall be in hell, whither thou art hastening.
10Все, що маєш снагу робити, роби руками твоїми; бо в могилї, куди ти йдеш, нема вже роботи, нї роздумовання, нї знання, нї мудростї.
11I turned me to another thing, and I saw that under the sun, the race is not to the swift, nor the battle to the strong, nor bread to the wise, nor riches to the learned, nor favour to the skillful: but time and chance in all.
11І звернувсь я й добачив під сонцем, що не швидким допадаєсь нагорода за побіг; не хоробрим — побіда; не мудрим — хлїб; не розумним — багацтво, й не тямущим — ласка, тільки час і случай у всїм.
12Man knoweth not his own end: but as fishes are taken with the hook, and as birds are caught with the snare, so men are taken in the evil time, when it shall suddenly come upon them.
12Бо людина свого часу навіть не знає. Як риба попадається в невід, а птиця запутуєсь у сильце, так і люде ловляться в лиху годину, як вона прийде негадано до них.
13This wisdom also I have seen under the sun, and it seemed to me to be very great:
13От іще яку бачив я мудрість під сонцем, а вона здалась менї не абиякою:
14A little city, and few men in it: there came against it a great king, and invested it, and built bulwarks round about it, and the siege was perfect.
14Було невеличке собі місто, та й не так то людне. Прийшов під його великий царь, облїг його, та й поробив проти його всї боєві прилади;
15Now there was found in it a man poor and wise, and he delivered the city by his wisdom, and no man afterward remembered that poor man.
15Аж се знайшовся в йому чоловік нетяга розумний та й вирятував городець своїм розумом, а нїхто потім не споминав про сього біднягу.
16And I said that wisdom is better than strength: how then is the wisdom of the poor man slighted, and his words not heard?
16І сказав я: Розум лучше сили, та розумом у чоловіка бідного погорджують і слова його байдуже.
17The words of the wise are heard in silence, more than the cry of a prince among fools.
17Слово тихе й розумне, як його послухають, переважує крик потужного між дурними.
18Better is wisdom, than weapons of war: and he that shall offend in one, shall lose many good things.
18Розум лучше військового знаряддя, та одно ледащо попсує часом багацько доброго.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.