Ecclesiastes 3
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1All things have their season, and in their times all things pass under heaven.
1Усьому під небом свій час і всякому дїлу своя пора:
2A time to be born and a time to die. A time to plant, and a time to pluck up that which is planted.
2Час родитись і час умірати, час насаджувати й час виривати насаджене;
3A time to kill, and a time to heal. A time to destroy, and a time to build.
3Час убивати й час гоїти, час валити й час будовати;
4A time to weep, and a time to laugh. A time to mourn, and a time to dance.
4Час плакати й час сьміятись; час сумовати й час танцювати,
5A time to scatter stones, and a time to gather. A time to embrace, and a time to be far from embraces.
5Час розкидати каміннє й час збірати каміннє; час обіймати й час від обнимань відхилятись;
6A time to get, and a time to lose. A time to keep, and a time to cast away.
6Час шукати й час губити; час збірати й час розкидати!
7A time to rend, and a time to sew. A time to keep silence, and a time to speak.
7Час роздирати й час сшивати; час мовчати й час говорити;
8A time of love, and a time of hatred. A time of war, and a time of peace.
8Час любити й час ненавидїти; час воюватись і час миритись.
9What hath man more of his labour?
9Яка користь буде трудящому з усієї роботи його?
10I have seen the trouble, which God hath given the sons of men to be exercised in it.
10Міркував я про ту журбу, яку дав Бог людям, щоб у нїй вправлялись.
11He hath made all things good in their time, and hath delivered the world to their consideration, so that man cannot find out the work which God hath made from the beginning to the end.
11Усе він сотворив свого часу гарно, й сьвіт вложив їм у душу; тільки що чоловікові не зрозуміти всього твору Божого з почину та й до кінця.
12And I have known that there was no better thing than to rejoice, and to do well in this life.
12Зрозумів я, що їм нема нїчого лучшого, як веселитись і чинити добре, поки й життя їх.
13For every man that eateth and drinketh, and seeth good of his labour, this is the gift of God.
13І коли хто їсть і пє, й бачить добро в кожній працї своїй, то й се дар Божий.
14I have learned that all the works which God hath made, continue for ever: we cannot add any thing, nor take away from those things which God hath made that he may be feared.
14Зрозумів я, що все, що творить Бог, тріває навіки: нїчого до того придати й нїчого з того уймити; Бог чинить усе так, щоб перед ним почесть почувати.
15That which hath been made, the same continueth: the things that shall be, have already been: and God restoreth that which is past.
15Що було, те є й тепер; що буде, те вже було, — і Бог викликає знов те, що минуло.
16I saw under the sun in the place of judgment wickedness, and in the place of justice iniquity.
16Ще ж бачив я під сонцем: де б мала правда бути, там кривда; де б бути правосуддю, там кривосуддє.
17And I said in my heart: God shall judge both the just and the wicked, and then shall be the time of every thing.
17І сказав я в серцї мойму: Праведного й безбожного судити ме Бог, бо прийде час про все, а тодї й суд на всякі вчинки.
18I said in my heart concerning the sons of men, that God would prove them, and shew them to be like beasts.
18І сказав я в серцї мойму про дїтей людських, що Бог витрібовує їх, нехай знають, що й вони зьвіррє.
19Therefore the death of man, and of beasts is one, and the condition of them both is equal: as man dieth, so they also die: all things breathe alike, and man hath nothing more than beast: all things are subject to vanity.
19Доля бо людська й доля зьвіряча однака; як сї вмірають, так і ті вмірають, і одно диханнє у всїх, а людина не переважує зьвіря, бо все марнота.
20And all things go to one place: of earth they were made, and into earth they return together.
20Все йде в одно місце: взялось із перстї й усе вернесь у порох.
21Who knoweth if the spirit of the children of Adam ascend upward, and if the spirit of the beasts descend downward?
21Хто бо знає, чи дух людський іде в гору, й чи зьвірячий дух ійде вниз, у землю?
22And I have found that nothing is better than for a man to rejoice in his work, and that this is his portion. For who shall bring him to know the things that shall be after him?
22Оце ж я побачив, що нема нїчого лучшого, як уживати чоловікові своєї працї; бо се доля його; бо хто приведе його поглянути на те, що послї него буде?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.