Eclesiastés 3
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1PARA todas las cosas hay sazón, y todo lo que se quiere debajo del cielo, tiene su tiempo:
1Усьому під небом свій час і всякому дїлу своя пора:
2Tiempo de nacer, y tiempo de morir; tiempo de plantar, y tiempo de arrancar lo plantado;
2Час родитись і час умірати, час насаджувати й час виривати насаджене;
3Tiempo de matar, y tiempo de curar; tiempo de destruir, y tiempo de edificar;
3Час убивати й час гоїти, час валити й час будовати;
4Tiempo de llorar, y tiempo de reir; tiempo de endechar, y tiempo de bailar;
4Час плакати й час сьміятись; час сумовати й час танцювати,
5Tiempo de esparcir las piedras, y tiempo de allegar las piedras; tiempo de abrazar, y tiempo de alejarse de abrazar;
5Час розкидати каміннє й час збірати каміннє; час обіймати й час від обнимань відхилятись;
6Tiempo de agenciar, y tiempo de perder; tiempo de guardar, y tiempo de arrojar;
6Час шукати й час губити; час збірати й час розкидати!
7Tiempo de romper, y tiempo de coser; tiempo de callar, y tiempo de hablar;
7Час роздирати й час сшивати; час мовчати й час говорити;
8Tiempo de amar, y tiempo de aborrecer; tiempo de guerra, y tiempo de paz.
8Час любити й час ненавидїти; час воюватись і час миритись.
9¿Qué provecho tiene el que trabaja en lo que trabaja?
9Яка користь буде трудящому з усієї роботи його?
10Yo he visto el trabajo que Dios ha dado á los hijos de los hombres para que en él se ocupasen.
10Міркував я про ту журбу, яку дав Бог людям, щоб у нїй вправлялись.
11Todo lo hizo hermoso en su tiempo: y aun el mundo dió en su corazón, de tal manera que no alcance el hombre la obra de Dios desde el principio hasta el cabo.
11Усе він сотворив свого часу гарно, й сьвіт вложив їм у душу; тільки що чоловікові не зрозуміти всього твору Божого з почину та й до кінця.
12Yo he conocido que no hay mejor para ellos, que alegrarse, y hacer bien en su vida:
12Зрозумів я, що їм нема нїчого лучшого, як веселитись і чинити добре, поки й життя їх.
13Y también que es don de Dios que todo hombre coma y beba, y goce el bien de toda su labor.
13І коли хто їсть і пє, й бачить добро в кожній працї своїй, то й се дар Божий.
14He entendido que todo lo que Dios hace, eso será perpetuo: sobre aquello no se añadirá, ni de ello se disminuirá; y hácelo Dios, para que delante de él teman los hombres.
14Зрозумів я, що все, що творить Бог, тріває навіки: нїчого до того придати й нїчого з того уймити; Бог чинить усе так, щоб перед ним почесть почувати.
15Aquello que fué, ya es: y lo que ha de ser, fué ya; y Dios restaura lo que pasó.
15Що було, те є й тепер; що буде, те вже було, — і Бог викликає знов те, що минуло.
16Vi más debajo del sol: en lugar del juicio, allí la impiedad; y en lugar de la justicia, allí la iniquidad.
16Ще ж бачив я під сонцем: де б мала правда бути, там кривда; де б бути правосуддю, там кривосуддє.
17Y dije yo en mi corazón: Al justo y al impío juzgará Dios; porque allí hay tiempo á todo lo que se quiere y sobre todo lo que se hace.
17І сказав я в серцї мойму: Праведного й безбожного судити ме Бог, бо прийде час про все, а тодї й суд на всякі вчинки.
18Dije en mi corazón, en orden á la condición de los hijos de los hombres, que Dios los probaría, para que así echaran de ver ellos mismos que son semejantes á las bestias.
18І сказав я в серцї мойму про дїтей людських, що Бог витрібовує їх, нехай знають, що й вони зьвіррє.
19Porque el suceso de los hijos de los hombres, y el suceso del animal, el mismo suceso es: como mueren los unos, así mueren los otros; y una misma respiración tienen todos; ni tiene más el hombre que la bestia: porque todo es vanidad.
19Доля бо людська й доля зьвіряча однака; як сї вмірають, так і ті вмірають, і одно диханнє у всїх, а людина не переважує зьвіря, бо все марнота.
20Todo va á un lugar: todo es hecho del polvo, y todo se tornará en el mismo polvo.
20Все йде в одно місце: взялось із перстї й усе вернесь у порох.
21¿Quién sabe que el espíritu de los hijos de los hombres suba arriba, y que el espíritu del animal descienda debajo de la tierra?
21Хто бо знає, чи дух людський іде в гору, й чи зьвірячий дух ійде вниз, у землю?
22Así que he visto que no hay cosa mejor que alegrarse el hombre con lo que hiciere; porque esta es su parte: porque ¿quién lo llevará para que vea lo que ha de ser después de él?
22Оце ж я побачив, що нема нїчого лучшого, як уживати чоловікові своєї працї; бо се доля його; бо хто приведе його поглянути на те, що послї него буде?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.