Eclesiastes 3
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Para tudo há uma época, e um tempo para todo propósito debaixo do céu:
1Усьому під небом свій час і всякому дїлу своя пора:
2tempo de nascer, e tempo de morrer; tempo de plantar, e tempo de arrancar o que foi plantado;
2Час родитись і час умірати, час насаджувати й час виривати насаджене;
3tempo de matar, e tempo de curar; tempo de derrubar, e tempo de construir;
3Час убивати й час гоїти, час валити й час будовати;
4tempo de chorar, e tempo de rir; tempo de prantear, e tempo de dançar;
4Час плакати й час сьміятись; час сумовати й час танцювати,
5tempo de espalhar pedras, e tempo de ajuntar pedras; tempo de abraçar, e tempo de abster-se de abraçar;
5Час розкидати каміннє й час збірати каміннє; час обіймати й час від обнимань відхилятись;
6tempo de buscar, e tempo de perder; tempo de guardar, e tempo de jogar fora;
6Час шукати й час губити; час збірати й час розкидати!
7tempo de rasgar, e tempo de costurar; tempo de calar, e tempo de falar;
7Час роздирати й час сшивати; час мовчати й час говорити;
8tempo de amar, e tempo de odiar; tempo de guerra, e tempo de paz.
8Час любити й час ненавидїти; час воюватись і час миритись.
9Que proveito tem aquele que trabalha naquilo em que se esforça?
9Яка користь буде трудящому з усієї роботи його?
10Tenho visto o fardo que Deus deu aos filhos dos homens para com ele se afligirem.
10Міркував я про ту журбу, яку дав Бог людям, щоб у нїй вправлялись.
11Ele fez tudo belo no seu tempo. Ele também colocou a eternidade no coração deles, contudo, de modo que o homem não pode descobrir a obra que Deus fez desde o princípio até o fim.
11Усе він сотворив свого часу гарно, й сьвіт вложив їм у душу; тільки що чоловікові не зрозуміти всього твору Божого з почину та й до кінця.
12Eu sei que não há nada melhor para eles do que se alegrarem e fazerem o bem enquanto viverem.
12Зрозумів я, що їм нема нїчого лучшого, як веселитись і чинити добре, поки й життя їх.
13E também que todo homem coma e beba, e desfrute do bem de todo o seu trabalho, isso é dom de Deus.
13І коли хто їсть і пє, й бачить добро в кожній працї своїй, то й се дар Божий.
14Eu sei que tudo o que Deus faz durará para sempre. Nada se lhe pode acrescentar, e nada se lhe pode tirar; e Deus tem feito isso, para que os homens temam diante dele.
14Зрозумів я, що все, що творить Бог, тріває навіки: нїчого до того придати й нїчого з того уймити; Бог чинить усе так, щоб перед ним почесть почувати.
15O que é, já foi há muito tempo, e o que há de ser, já foi há muito tempo. Deus busca de novo o que já passou.
15Що було, те є й тепер; що буде, те вже було, — і Бог викликає знов те, що минуло.
16Além disso, vi debaixo do sol, no lugar da justiça, que a maldade estava ali; e no lugar da retidão, que a maldade estava ali.
16Ще ж бачив я під сонцем: де б мала правда бути, там кривда; де б бути правосуддю, там кривосуддє.
17Eu disse no meu coração: “Deus julgará o justo e o ímpio; pois ali há um tempo para todo propósito e para toda obra.”
17І сказав я в серцї мойму: Праведного й безбожного судити ме Бог, бо прийде час про все, а тодї й суд на всякі вчинки.
18Eu disse no meu coração: “Quanto aos filhos dos homens, Deus os prova, para que vejam que eles mesmos são como animais.
18І сказав я в серцї мойму про дїтей людських, що Бог витрібовує їх, нехай знають, що й вони зьвіррє.
19Pois o que acontece aos filhos dos homens, acontece aos animais. A mesma coisa acontece a eles. Como morre um, assim morre o outro. Sim, todos têm o mesmo fôlego; e o homem não tem vantagem sobre os animais, pois tudo é vaidade.
19Доля бо людська й доля зьвіряча однака; як сї вмірають, так і ті вмірають, і одно диханнє у всїх, а людина не переважує зьвіря, бо все марнота.
20Todos vão para um só lugar. Todos vêm do pó, e todos voltam ao pó novamente.
20Все йде в одно місце: взялось із перстї й усе вернесь у порох.
21Quem sabe se o espírito do homem vai para cima, e se o espírito do animal desce para a terra?”
21Хто бо знає, чи дух людський іде в гору, й чи зьвірячий дух ійде вниз, у землю?
22Portanto, vi que não há nada melhor do que o homem se alegrar em suas obras, pois essa é a sua porção; pois quem o fará ver o que será depois dele?
22Оце ж я побачив, що нема нїчого лучшого, як уживати чоловікові своєї працї; бо се доля його; бо хто приведе його поглянути на те, що послї него буде?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.