קֹהֶלֶת 3
Modern Hebrew BibleTranslation
Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1לכל זמן ועת לכל חפץ תחת השמים׃
1Усьому під небом свій час і всякому дїлу своя пора:
2עת ללדת ועת למות עת לטעת ועת לעקור נטוע׃
2Час родитись і час умірати, час насаджувати й час виривати насаджене;
3עת להרוג ועת לרפוא עת לפרוץ ועת לבנות׃
3Час убивати й час гоїти, час валити й час будовати;
4עת לבכות ועת לשחוק עת ספוד ועת רקוד׃
4Час плакати й час сьміятись; час сумовати й час танцювати,
5עת להשליך אבנים ועת כנוס אבנים עת לחבוק ועת לרחק מחבק׃
5Час розкидати каміннє й час збірати каміннє; час обіймати й час від обнимань відхилятись;
6עת לבקש ועת לאבד עת לשמור ועת להשליך׃
6Час шукати й час губити; час збірати й час розкидати!
7עת לקרוע ועת לתפור עת לחשות ועת לדבר׃
7Час роздирати й час сшивати; час мовчати й час говорити;
8עת לאהב ועת לשנא עת מלחמה ועת שלום׃
8Час любити й час ненавидїти; час воюватись і час миритись.
9מה יתרון העושה באשר הוא עמל׃
9Яка користь буде трудящому з усієї роботи його?
10ראיתי את הענין אשר נתן אלהים לבני האדם לענות בו׃
10Міркував я про ту журбу, яку дав Бог людям, щоб у нїй вправлялись.
11את הכל עשה יפה בעתו גם את העלם נתן בלבם מבלי אשר לא ימצא האדם את המעשה אשר עשה האלהים מראש ועד סוף׃
11Усе він сотворив свого часу гарно, й сьвіт вложив їм у душу; тільки що чоловікові не зрозуміти всього твору Божого з почину та й до кінця.
12ידעתי כי אין טוב בם כי אם לשמוח ולעשות טוב בחייו׃
12Зрозумів я, що їм нема нїчого лучшого, як веселитись і чинити добре, поки й життя їх.
13וגם כל האדם שיאכל ושתה וראה טוב בכל עמלו מתת אלהים היא׃
13І коли хто їсть і пє, й бачить добро в кожній працї своїй, то й се дар Божий.
14ידעתי כי כל אשר יעשה האלהים הוא יהיה לעולם עליו אין להוסיף וממנו אין לגרע והאלהים עשה שיראו מלפניו׃
14Зрозумів я, що все, що творить Бог, тріває навіки: нїчого до того придати й нїчого з того уймити; Бог чинить усе так, щоб перед ним почесть почувати.
15מה שהיה כבר הוא ואשר להיות כבר היה והאלהים יבקש את נרדף׃
15Що було, те є й тепер; що буде, те вже було, — і Бог викликає знов те, що минуло.
16ועוד ראיתי תחת השמש מקום המשפט שמה הרשע ומקום הצדק שמה הרשע׃
16Ще ж бачив я під сонцем: де б мала правда бути, там кривда; де б бути правосуддю, там кривосуддє.
17אמרתי אני בלבי את הצדיק ואת הרשע ישפט האלהים כי עת לכל חפץ ועל כל המעשה שם׃
17І сказав я в серцї мойму: Праведного й безбожного судити ме Бог, бо прийде час про все, а тодї й суд на всякі вчинки.
18אמרתי אני בלבי על דברת בני האדם לברם האלהים ולראות שהם בהמה המה להם׃
18І сказав я в серцї мойму про дїтей людських, що Бог витрібовує їх, нехай знають, що й вони зьвіррє.
19כי מקרה בני האדם ומקרה הבהמה ומקרה אחד להם כמות זה כן מות זה ורוח אחד לכל ומותר האדם מן הבהמה אין כי הכל הבל׃
19Доля бо людська й доля зьвіряча однака; як сї вмірають, так і ті вмірають, і одно диханнє у всїх, а людина не переважує зьвіря, бо все марнота.
20הכל הולך אל מקום אחד הכל היה מן העפר והכל שב אל העפר׃
20Все йде в одно місце: взялось із перстї й усе вернесь у порох.
21מי יודע רוח בני האדם העלה היא למעלה ורוח הבהמה הירדת היא למטה לארץ׃
21Хто бо знає, чи дух людський іде в гору, й чи зьвірячий дух ійде вниз, у землю?
22וראיתי כי אין טוב מאשר ישמח האדם במעשיו כי הוא חלקו כי מי יביאנו לראות במה שיהיה אחריו׃
22Оце ж я побачив, що нема нїчого лучшого, як уживати чоловікові своєї працї; бо се доля його; бо хто приведе його поглянути на те, що послї него буде?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.