Еклезиастул 10
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Муштеле моарте стрикэ ши акреск унтделемнул негусторулуй де унсорь; тот аша, пуцинэ небуние бируе ынцелепчуня ши слава.
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
2Инима ынцелептулуй есте ла дряпта луй, яр инима небунулуй, ла стынга луй.
2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного — у лївий бік.
3Ши пе орьче друм ар мерӂе небунул, песте тот ый липсеште минтя ши спуне тутурор кэ есте ун небун!
3Якою б дорогою нї йшов дурний, — нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
4Кынд избукнеште ымпотрива та мыния челуй че стэпынеште, ну-ць пэрэси локул, кэч сынӂеле рече те пэзеште де марь пэкате.
4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
5Есте ун рэу пе каре л-ам вэзут суб соаре, ка о грешялэ каре вине де ла чел че кырмуеште:
5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се — наче облуд у володаря:
6небуния есте пусэ ын дрегэторий ыналте, яр богаций стау ын локурь де жос.
6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
7Ам вэзут робь кэлэрь ши воевозь мергынд пе жос, ка ниште робь.
7Бачив я рабів — їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
8Чине сапэ гроапа алтуя каде ел ын еа ши чине сурпэ ун зид ва фи мушкат де ун шарпе.
8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
9Чине сфэрымэ петре есте рэнит де еле ши чине деспикэ лемне есте ын примеждие.
9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
10Кынд се точеште ферул ши рэмыне неаскуцит, требуе сэ-ць ындоешть путериле; де ачея ла избындэ ажунӂь прин ынцелепчуне.
10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, — треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
11Кынд мушкэ шарпеле фииндкэ н-а фост врэжит, врэжиторул н-аре ничун кыштиг дин мештешугул луй.
11Укушеннє гадини без замови — те саме, що злий язик.
12Кувинтеле унуй ынцелепт сунт плэкуте, дар бузеле небунулуй ый адук пеиря.
12Слово з уст мудрого — пожиток, а уста дурного гублять його самого:
13Чел динтый кувынт каре-й есе дин гурэ есте небуние, ши чел дин урмэ есте о небуние ши май ря.
13Перші слова з уст його — дурощі, а конець бесїди з уст його — безглузддє.
14Небунул спуне о мулциме де ворбе, мэкар кэ омул ну штие че се ва ынтымпла. Ши чине-й ва спуне че ва фи дупэ ел?
14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
15Труда небунулуй обосеште пе чел че ну куноаште друмул спре четате.
15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
16Вай де тине, царэ ал кэрей ымпэрат есте ун копил ши ай кэрей воевозь бенкетуеск де диминяцэ!
16Горе тобі, земле, як твій царь — хлопець, а князї твої їдять від ранку!
17Фериче де тине, царэ ал кэрей ымпэрат есте де ням маре ши ай кэрей воевозь мэнынкэ ла время потривитэ, ка сэ-шь ынтэряскэ путериле, ну ка сэ се дедя ла бецие!
17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
18Кынд мыниле сунт ленеше, се ласэ гринда, ши кынд се леневеск мыниле, плоуэ ын касэ.
18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
19Оспецеле се фак пентру петречере, винул ынвеселеште вяца, яр арӂинтул ле дэ пе тоате.
19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
20Ну блестема пе ымпэрат нич кяр ын гынд ши ну блестема пе чел богат ын одая ын каре те кулчь, кэч с-ар путя ынтымпла ка пасэря черулуй сэ-ць дукэ ворба ши ун сол ынарипат сэ-ць дя пе фацэ ворбеле.
20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.