Еклезиастул 12
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Дар аду-ць аминте де Фэкэторул тэу ын зилеле тинереций тале, пынэ ну вин зилеле челе реле ши пынэ ну се апропие аний кынд вей зиче: „Ну гэсеск ничо плэчере ын ей”;
1Памятай про твого творця замолоду, покіль не прийшли днї лихі й не настали роки, що про них казати меш: „Не до вподоби вони менї‟,
2пынэ ну се ынтунекэ соареле ши лумина, луна ши стелеле ши пынэ ну се ынторк норий ындатэ дупэ плоае;
2Покіль не померкли сонце й сьвітло, місяць і зорі, й не насупились хмари по дощі,
3пынэ ну ынчеп сэ тремуре пазничий касей ши сэ се ынковоае челе тарь; пынэ ну се опреск чей че мачинэ, кэч с-ау ымпуцинат; пынэ ну се ынтунекэ чей че се уйтэ пе ферестре;
3Тодї, як затремтять сторожі будівлї й хоробрі позгинаються, й мелючі перестануть молоти, бо їх мало зосталось, і запоморочаться ті, що дивляться крізь вікна,
4пынэ ну се ынкид челе доуэ ушь динспре улицэ; кынд хуруитул морий слэбеште, те сколь ла чирипитул уней пэсэрь, гласул тутурор кынтэрецелор се ауде ынэбушит,
4І зачиняться двері на улицю; замовкнуть жорна; коли вставати муть, як засьпіває півень, а дочки сьпіву помовкнуть;
5те темь де орьче ынэлциме ши те сперий пе друм; пынэ ну ынфлореште мигдалул ку перь албь ши де абя се тырэште лэкуста; пынэ ну-ць трек пофтеле, кэч омул мерӂе спре каса луй чя вешникэ, ши бочиторий кутреерэ улицеле;
5І висоти стануть їм страшні, а на дорозї будуть боятись; і зацьвіте дерево мігдалове, й ковалик отяжіє, та й кріп розсиплесь; бо ось відходить чоловік у свою вічну домівку, а плакальники готові вже, провожати його улицею; —
6пынэ ну се рупе фуния де арӂинт, пынэ ну се сфэрымэ васул де аур, пынэ ну се спарӂе гэлята ла извор ши пынэ ну се стрикэ роата де ла фынтынэ;
6Докіль не порвався срібний ланцюжок і не розірвалась золота повязка; не розбився глек над криницею та не поломилось колесо над колодїзом;
7пынэ ну се ынтоарче цэрына ын пэмынт, кум а фост, ши пынэ ну се ынтоарче духул ла Думнезеу, каре л-а дат.
7І не вернеться персть, у землю чим вона й була; а дух вернеться до Бога, що дав його.
8О, дешертэчуне а дешертэчунилор, зиче Еклезиастул, тотул есте дешертэчуне!
8О, марнота над марнотами, сказав проповідник, все марнота!
9Пе лынгэ кэ Еклезиастул а фост ынцелепт, ел а май ынвэцат ши штиинца пе попор, а черчетат, а адынчит ши а ынтокмит ун маре нумэр де зикэторь.
9Опріч того, що проповідник був про себе мудрий, навчав він іще й людей знаття. Він розвідував, розбірав і зложив багацько приповістей.
10Еклезиастул а кэутат сэ афле кувинте плэкуте ши сэ скрие ынтокмай кувинтеле адевэрулуй.
10Проповідник старався добірати хороші вискази, й слова правди списав вірно.
11Кувинтеле ынцелепцилор сунт ка ниште болдурь ши, стрынсе ла ун лок, сунт ка ниште куе бэтуте, дате де ун сингур стэпын.
11Слова мудрих — се голки, се гвозди, що добре вбиваються, а хто їх укладає, — від одного пастиря.
12Ынколо, фиуле, я ынвэцэтурэ дин ачесте лукрурь; дакэ ай вои сэ фачь о мулциме де кэрць, сэ штий кэ н-ай май испрэви, ши мултэ ынвэцэтурэ обосеште трупул.
12Що ж більш сього всього, того остерегайся, мій сину: складанню многих книг — не буде кінця, а й багато читання — втомлює тїло.
13Сэ аскултэм дар ынкееря тутурор ынвэцэтурилор: Теме-те де Думнезеу ши пэзеште порунчиле Луй. Ачаста есте датория орькэруй ом.
13Вислухаймо ж змісту того всього: Бійся Бога й певни заповідї його; в сьому міститься все про чоловіка.
14Кэч Думнезеу ва адуче орьче фаптэ ла жудекатэ, ши жудеката ачаста се ва фаче ку привире ла тот че есте аскунс, фие бине, фие рэу.
14Бог бо судити ме все, що дїється; навіть усе втаєне, — чи добре воно, чи лихе.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.