Книга Екклесиаста 12
Synodal Translation (Синодальный перевод)Translation
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1И помни Создателя твоего в дни юности твоей, доколе не пришли тяжелые дни и не наступили годы, о которых ты будешь говорить: “нет мне удовольствия в них!”,
1Памятай про твого творця замолоду, покіль не прийшли днї лихі й не настали роки, що про них казати меш: „Не до вподоби вони менї‟,
2доколе не померкли солнце и свет и луна и звезды, и не нашли новые тучи вслед за дождем.
2Покіль не померкли сонце й сьвітло, місяць і зорі, й не насупились хмари по дощі,
3В тот день, когда задрожат стерегущие дом и согнутся мужи силы; и перестанут молоть мелющие, потому что их немного осталось; и помрачатся смотрящие в окно;
3Тодї, як затремтять сторожі будівлї й хоробрі позгинаються, й мелючі перестануть молоти, бо їх мало зосталось, і запоморочаться ті, що дивляться крізь вікна,
4и запираться будут двери на улицу; когда замолкнет звук жернова, и будет вставать человек по крику петуха и замолкнут дщери пения;
4І зачиняться двері на улицю; замовкнуть жорна; коли вставати муть, як засьпіває півень, а дочки сьпіву помовкнуть;
5и высоты будут им страшны, и на дороге ужасы; и зацветет миндаль, и отяжелеет кузнечик, и рассыплется каперс. Ибо отходит человек в вечный дом свой, и готовы окружить его по улице плакальщицы; -
5І висоти стануть їм страшні, а на дорозї будуть боятись; і зацьвіте дерево мігдалове, й ковалик отяжіє, та й кріп розсиплесь; бо ось відходить чоловік у свою вічну домівку, а плакальники готові вже, провожати його улицею; —
6доколе не порвалась серебряная цепочка, и не разорвалась золотая повязка, и не разбился кувшин у источника, и не обрушилось колесо над колодезем.
6Докіль не порвався срібний ланцюжок і не розірвалась золота повязка; не розбився глек над криницею та не поломилось колесо над колодїзом;
7И возвратится прах в землю, чем он и был; а дух возвратится к Богу, Который дал его.
7І не вернеться персть, у землю чим вона й була; а дух вернеться до Бога, що дав його.
8Суета сует, сказал Екклесиаст, все - суета!
8О, марнота над марнотами, сказав проповідник, все марнота!
9Кроме того, что Екклесиаст был мудр, он учил еще народ знанию. Он все испытывал, исследовал, и составил много притчей.
9Опріч того, що проповідник був про себе мудрий, навчав він іще й людей знаття. Він розвідував, розбірав і зложив багацько приповістей.
10Старался Екклесиаст приискивать изящные изречения, и слова истины написаны им верно.
10Проповідник старався добірати хороші вискази, й слова правди списав вірно.
11Слова мудрых - как иглы и как вбитые гвозди, и составители их - от единого пастыря.
11Слова мудрих — се голки, се гвозди, що добре вбиваються, а хто їх укладає, — від одного пастиря.
12А что сверх всего этого, сын мой, того берегись: составлять много книг - конца не будет, и много читать - утомительно для тела.
12Що ж більш сього всього, того остерегайся, мій сину: складанню многих книг — не буде кінця, а й багато читання — втомлює тїло.
13Выслушаем сущность всего: бойся Бога и заповеди Его соблюдай, потому что в этом все для человека;
13Вислухаймо ж змісту того всього: Бійся Бога й певни заповідї його; в сьому міститься все про чоловіка.
14ибо всякое дело Бог приведет на суд, и все тайное, хорошо ли оно, или худо
14Бог бо судити ме все, що дїється; навіть усе втаєне, — чи добре воно, чи лихе.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.