Еклезиастул 7
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Май мулт фаче ун нуме бун декыт унтделемнул мироситор, ши зиуа морций декыт зиуа наштерий.
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
2Май бине сэ те дучь ынтр-о касэ де жале декыт сэ те дучь ынтр-о касэ де петречере; кэч аколо ыць адучь аминте де сфыршитул орькэруй ом, ши чине трэеште ышь пуне ла инимэ лукрул ачеста.
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
3Май бунэ есте ынтристаря декыт рысул, кэч, прин ынтристаря фецей, инима се фаче май бунэ.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
4Инима ынцелепцилор есте ын каса де жале, яр инима челор фэрэ минте есте ын каса петречерий.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
5Май бине сэ аскулць мустраря ынцелептулуй декыт сэ аскулць ла кынтекул челор фэрэ минте.
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
6Кэч рысул челор фэрэ минте есте ка пырыитул спинилор суб кэлдаре. Ши ачаста есте о дешертэчуне.
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
7Аверя луатэ прин силэ ыннебунеште пе чел ынцелепт ши мита стрикэ инима.
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
8Май бун есте сфыршитул унуй лукру декыт ынчепутул луй; май бине чел бун ла суфлет декыт чел ынгымфат.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
9Ну те грэби сэ те мыний ын суфлетул тэу, кэч мыния локуеште ын сынул небунилор.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
10Ну зиче: „Кум се фаче кэ зилеле де май ынаинте ерау май буне декыт ачестя?” Кэч ну дин ынцелепчуне ынтребь аша.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
11Ынцелепчуня прецуеште кыт о моштенире ши кяр май мулт пентру чей че вэд соареле.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
12Кэч окротире дэ ши ынцелепчуня, окротире дэ ши арӂинтул; дар ун фолос май мулт ал штиинцей есте кэ ынцелепчуня цине ын вяцэ пе чей че о ау.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
13Уйтэ-те ку бэгаре де сямэ ла лукраря луй Думнезеу! Чине поате сэ ындрепте че а фэкут Ел стрымб?
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
14Ын зиуа феричирий, фий феричит, ши ын зиуа ненорочирий, гындеште-те кэ Думнезеу а фэкут ши пе уна, ши пе чялалтэ, пентру ка омул сэ ну май поатэ шти нимик дин че ва фи дупэ ел.
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
15Тот фелул де лукрурь ам вэзут ын зилеле дешертэчуний меле. Есте кыте ун ом фэрэ приханэ каре пере ын неприхэниря луй, ши есте кыте ун нелеӂюит каре о дуче мулт ын рэутатя луй.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
16Ну фи пря неприхэнит ши ну те арэта пря ынцелепт. Пентру че сэ те перзь сингур?
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
17Дар ну фи нич песте мэсурэ де рэу ши ну фи фэрэ минте. Пентру че врей сэ морь ынаинте де време?
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
18Бине есте сэ ций ла ачаста, дар нич пе чялалтэ сэ н-о лашь дин мынэ, кэч чине се теме де Думнезеу скапэ дин тоате ачестя.
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
19Ынцелепчуня фаче пе чел ынцелепт май таре декыт зече витежь каре сунт ынтр-о четате.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
20Фииндкэ пе пэмынт ну есте ничун ом фэрэ приханэ, каре сэ факэ бинеле фэрэ сэ пэкэтуяскэ.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
21Ну луа нич ту сяма ла тоате ворбеле каре се спун, ка ну кумва с-аузь пе слуга та ворбинду-те де рэу!
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
22Кэч штие инима та де кыте орь ай ворбит ши ту де рэу пе алций.
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
23Тоате ачестя ле-ам черчетат ку ынцелепчуне. Ам зис: „Мэ вой ынцелепци.” Дар ынцелепчуня а рэмас департе де мине.
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
24Ку мулт май департе декыт ера май ынаинте ши че адынкэ! Чине о ва путя гэси?
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
25М-ам апукат ши ам черчетат тоате лукруриле ку гынд сэ ынцелег, сэ адынческ ши сэ каут ынцелепчуня ши ростул лукрурилор ши сэ причеп небуния рэутэций ши рэтэчиря простией.
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
26Ши ам гэсит кэ май амарэ декыт моартя есте фемея а кэрей инимэ есте о курсэ ши ун лац ши але кэрей мынь сунт ниште ланцурь; чел плэкут луй Думнезеу скапэ де еа, дар чел пэкэтос есте принс де еа.
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
27Ятэ че ам гэсит, зиче Еклезиастул, черчетынд лукруриле унул кыте унул, ка сэ ле пэтрунд ростул;
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
28ятэ че-мь каутэ ши акум суфлетул ши н-ам гэсит. Дин о мие ам гэсит ун ом, дар о фемее н-ам гэсит ын тоате ачестя.
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
29Нумай ятэ че ам гэсит: кэ Думнезеу а фэкут пе оамень фэрэ приханэ, дар ей умблэ ку мулте ширетений.
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.