Ecclesiastes 7
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A good name is better than precious ointment; and the day of death than the day of one’s birth.
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
2¶ It is better to go to the house of mourning, than to go to the house of feasting: for that is the end of all men; and the living will lay it to his heart.
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
3Sorrow is better than laughter: for by the sadness of the countenance the heart is made better.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
4The heart of the wise is in the house of mourning; but the heart of fools is in the house of mirth.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
5It is better to hear the rebuke of the wise, than for a man to hear the song of fools.
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
6For as the crackling of thorns under a pot, so is the laughter of the fool: this also is vanity.
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
7¶ Surely oppression maketh a wise man mad; and a gift destroyeth the heart.
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
8Better is the end of a thing than the beginning thereof: and the patient in spirit is better than the proud in spirit.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
9Be not hasty in thy spirit to be angry: for anger resteth in the bosom of fools.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
10Say not thou, What is the cause that the former days were better than these? for thou dost not enquire wisely concerning this.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
11¶ Wisdom is good with an inheritance: and by it there is profit to them that see the sun.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
12For wisdom is a defence, and money is a defence: but the excellency of knowledge is, that wisdom giveth life to them that have it.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
13Consider the work of God: for who can make that straight, which he hath made crooked?
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
14In the day of prosperity be joyful, but in the day of adversity consider: God also hath set the one over against the other, to the end that man should find nothing after him.
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
15All things have I seen in the days of my vanity: there is a just man that perisheth in his righteousness, and there is a wicked man that prolongeth his life in his wickedness.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
16Be not righteous over much; neither make thyself over wise: why shouldest thou destroy thyself?
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
17Be not over much wicked, neither be thou foolish: why shouldest thou die before thy time?
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
18It is good that thou shouldest take hold of this; yea, also from this withdraw not thine hand: for he that feareth God shall come forth of them all.
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
19Wisdom strengtheneth the wise more than ten mighty men which are in the city.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
20For there is not a just man upon earth, that doeth good, and sinneth not.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
21Also take no heed unto all words that are spoken; lest thou hear thy servant curse thee:
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
22For oftentimes also thine own heart knoweth that thou thyself likewise hast cursed others.
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
23¶ All this have I proved by wisdom: I said, I will be wise; but it was far from me.
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
24That which is far off, and exceeding deep, who can find it out?
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
25I applied mine heart to know, and to search, and to seek out wisdom, and the reason of things , and to know the wickedness of folly, even of foolishness and madness:
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
26And I find more bitter than death the woman, whose heart is snares and nets, and her hands as bands: whoso pleaseth God shall escape from her; but the sinner shall be taken by her.
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
27Behold, this have I found, saith the preacher, counting one by one, to find out the account:
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
28Which yet my soul seeketh, but I find not: one man among a thousand have I found; but a woman among all those have I not found.
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
29Lo, this only have I found, that God hath made man upright; but they have sought out many inventions.
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.