Ecclesiastes 4
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1So I returned, and considered all the oppressions that are done under the sun: and behold the tears of such as were oppressed, and they had no comforter; and on the side of their oppressors there was power; but they had no comforter.
1І обернувсь я, й побачив всяку пригнобу, що дїється під сонцем, і бачив сльози пригноблених, що нема їм утїшителя; а тут у руках гнобителїв — сила, за тих же нїхто не заступиться.
2Wherefore I praised the dead which are already dead more than the living which are yet alive.
2І вважав я тих, що померли, щаслившими над живих, — тих, що вже нема на сьвіті, над тих, що живі ще;
3Yea, better is he than both they, which hath not yet been, who hath not seen the evil work that is done under the sun.
3А над сих і тих щаслившими — ще ненароджених на сьвіт, що не бачили того зла, яке дїється під сонцем.
4¶ Again, I considered all travail, and every right work, that for this a man is envied of his neighbour. This is also vanity and vexation of spirit.
4Бачив я таки, що всяка праця й всяка користь з роботи викликує зависть між людьми. Та й се — марнота й мука духові.
5The fool foldeth his hands together, and eateth his own flesh.
5Дурень той, хто седить, склавши руки, й гризе власне тїло, приговорюючи:
6Better is an handful with quietness, than both the hands full with travail and vexation of spirit.
6Лучше жменя в спокою над пригорщі, повні працї й марного силкування.
7¶ Then I returned, and I saw vanity under the sun.
7І знов я обернувся, та й побачив марноту під сонцем:
8There is one alone , and there is not a second; yea, he hath neither child nor brother: yet is there no end of all his labour; neither is his eye satisfied with riches; neither saith he , For whom do I labour, and bereave my soul of good? This is also vanity, yea, it is a sore travail.
8Людина собі одинока, нї сина, нї брата, а не перестає працювати, очі його ненаситні на багацтво. Та кому ж се я дбаю, й позбавляю душу мою всякого добра? Та й се — марнота й недобра робота!
9¶ Two are better than one; because they have a good reward for their labour.
9Двом лучше, нїж одному, вони бо мають більшу користь із своєї працї;
10For if they fall, the one will lift up his fellow: but woe to him that is alone when he falleth; for he hath not another to help him up.
10Бо як один упаде, другий підніме свого товариша. Горе ж одинокому, як упаде, а нема другого, що підняв би його.
11Again, if two lie together, then they have heat: but how can one be warm alone ?
11Так само, як лежать удвох, — їм тепло; а хто самітен, як йому нагрітись?
12And if one prevail against him, two shall withstand him; and a threefold cord is not quickly broken.
12І коли хто подужає одного, то удвох встоять проти його. Троіста нитка не так хутко рветься.
13¶ Better is a poor and a wise child than an old and foolish king, who will no more be admonished.
13Лучший убогий та розумний молодик, нїж старий, а дурний царь, що не вміє приймати поради;
14For out of prison he cometh to reign; whereas also he that is born in his kingdom becometh poor.
14Бо той, вийшовши з темницї, стане царем, дарма що в свойму царстві родився убогим.
15I considered all the living which walk under the sun, with the second child that shall stand up in his stead.
15Бачив я між усїма, що ходять під сонцем, із тим другим молодиком, що займе опісля місце тамтого.
16There is no end of all the people, even of all that have been before them: they also that come after shall not rejoice in him. Surely this also is vanity and vexation of spirit.
16Безлїч було народу перед ним, а пізнїйші не будуть радуватись ним. І се марнота та мука духові.
no verse 17 in this text
17Уважай на ногу твою, йдучи в дом Божий, і будь готовий, скорше слухати, нїж приносити жертви робом дурнїв, що навіть не знають, як вони не гаразд чинять.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.