Ecclesiastes 4
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1But I returned and considered all the oppressions that are done under the sun; and behold the tears of such as were oppressed, and they had no comforter; and on the side of their oppressors there was power, but they had no comforter.
1І обернувсь я, й побачив всяку пригнобу, що дїється під сонцем, і бачив сльози пригноблених, що нема їм утїшителя; а тут у руках гнобителїв — сила, за тих же нїхто не заступиться.
2Wherefore I praised the dead that are already dead more than the living that are yet alive;
2І вважав я тих, що померли, щаслившими над живих, — тих, що вже нема на сьвіті, над тих, що живі ще;
3but better than they both is he that hath not yet been, who hath not seen the evil work that is done under the sun.
3А над сих і тих щаслившими — ще ненароджених на сьвіт, що не бачили того зла, яке дїється під сонцем.
4Again, I considered all labour and all excelling in work, that it is a man's rivalry with his neighbour. This also is vanity and a striving after wind.
4Бачив я таки, що всяка праця й всяка користь з роботи викликує зависть між людьми. Та й се — марнота й мука духові.
5The fool foldeth his hands together, and eateth his own flesh.
5Дурень той, хто седить, склавши руки, й гризе власне тїло, приговорюючи:
6Better is a handful of quietness, than both the hands full of labour and striving after wind.
6Лучше жменя в спокою над пригорщі, повні працї й марного силкування.
7Then I returned and saw vanity under the sun.
7І знов я обернувся, та й побачив марноту під сонцем:
8There is one that is alone, and he hath not a second; yea, he hath neither son nor brother; yet is there no end of all his labour, neither is his eye satisfied with riches: 'for whom then do I labour, and bereave my soul of pleasure?' This also is vanity, yea, it is a grievous business.
8Людина собі одинока, нї сина, нї брата, а не перестає працювати, очі його ненаситні на багацтво. Та кому ж се я дбаю, й позбавляю душу мою всякого добра? Та й се — марнота й недобра робота!
9Two are better than one; because they have a good reward for their labour.
9Двом лучше, нїж одному, вони бо мають більшу користь із своєї працї;
10For if they fall, the one will lift up his fellow; but woe to him that is alone when he falleth, and hath not another to lift him up.
10Бо як один упаде, другий підніме свого товариша. Горе ж одинокому, як упаде, а нема другого, що підняв би його.
11Again, if two lie together, then they have warmth; but how can one be warm alone?
11Так само, як лежать удвох, — їм тепло; а хто самітен, як йому нагрітись?
12And if a man prevail against him that is alone, two shall withstand him; and a threefold cord is not quickly broken.
12І коли хто подужає одного, то удвох встоять проти його. Троіста нитка не так хутко рветься.
13Better is a poor and wise child than an old and foolish king, who knoweth not how to receive admonition any more.
13Лучший убогий та розумний молодик, нїж старий, а дурний царь, що не вміє приймати поради;
14For out of prison he came forth to be king; although in his kingdom he was born poor.
14Бо той, вийшовши з темницї, стане царем, дарма що в свойму царстві родився убогим.
15I saw all the living that walk under the sun, that they were with the child, the second, that was to stand up in his stead.
15Бачив я між усїма, що ходять під сонцем, із тим другим молодиком, що займе опісля місце тамтого.
16There was no end of all the people, even of all them whom he did lead; yet they that come after shall not rejoice in him. Surely this also is vanity and a striving after wind.
16Безлїч було народу перед ним, а пізнїйші не будуть радуватись ним. І се марнота та мука духові.
no verse 17 in this text
17Уважай на ногу твою, йдучи в дом Божий, і будь готовий, скорше слухати, нїж приносити жертви робом дурнїв, що навіть не знають, як вони не гаразд чинять.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.