Ecclesiastes 10
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Muscæ morientes perdunt suavitatem unguenti. Pretiosior est sapientia et gloria, parva et ad tempus stultitia.
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
2Cor sapientis in dextera ejus, et cor stulti in sinistra illius.
2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного — у лївий бік.
3Sed et in via stultus ambulans, cum ipse insipiens sit, omnes stultos æstimat.
3Якою б дорогою нї йшов дурний, — нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
4Si spiritus potestatem habentis ascenderit super te, locum tuum ne demiseris, quia curatio faciet cessare peccata maxima.]
4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
5[Est malum quod vidi sub sole, quasi per errorem egrediens a facie principis:
5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се — наче облуд у володаря:
6positum stultum in dignitate sublimi, et divites sedere deorsum.
6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
7Vidi servos in equis, et principes ambulantes super terram quasi servos.
7Бачив я рабів — їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
8Qui fodit foveam incidet in eam, et qui dissipat sepem mordebit eum coluber.
8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
9Qui transfert lapides affligetur in eis, et qui scindit ligna vulnerabitur ab eis.
9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
10Si retusum fuerit ferrum, et hoc non ut prius, sed hebetatum fuerit, multo labore exacuetur, et post industriam sequetur sapientia.
10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, — треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
11Si mordeat serpens in silentio, nihil eo minus habet qui occulte detrahit.
11Укушеннє гадини без замови — те саме, що злий язик.
12Verba oris sapientis gratia, et labia insipientis præcipitabunt eum;
12Слово з уст мудрого — пожиток, а уста дурного гублять його самого:
13initium verborum ejus stultitia, et novissimum oris illius error pessimus.
13Перші слова з уст його — дурощі, а конець бесїди з уст його — безглузддє.
14Stultus verba multiplicat. Ignorat homo quid ante se fuerit; et quid post se futurum sit, quis ei poterit indicare?
14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
15Labor stultorum affliget eos, qui nesciunt in urbem pergere.]
15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
16[Væ tibi, terra, cujus rex puer est, et cujus principes mane comedunt.
16Горе тобі, земле, як твій царь — хлопець, а князї твої їдять від ранку!
17Beata terra cujus rex nobilis est, et cujus principes vescuntur in tempore suo, ad reficiendum, et non ad luxuriam.
17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
18In pigritiis humiliabitur contignatio, et in infirmitate manuum perstillabit domus.
18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
19In risum faciunt panem et vinum ut epulentur viventes; et pecuniæ obediunt omnia.
19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
20In cogitatione tua regi ne detrahas, et in secreto cubiculi tui ne maledixeris diviti: quia et aves cæli portabunt vocem tuam, et qui habet pennas annuntiabit sententiam.]
20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.