Ecclesiastes 6
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Est et aliud malum quod vidi sub sole, et quidem frequens apud homines:
1Ще одно лихо бачив я під сонцем, а його не трохи між людьми:
2vir cui dedit Deus divitias, et substantiam, et honorem, et nihil deest animæ suæ ex omnibus quæ desiderat; nec tribuit ei potestatem Deus ut comedat ex eo, sed homo extraneus vorabit illud: hoc vanitas et miseria magna est.
2Буває такий чоловяга, що Бог дає йому достатки, скарби й честь, та й не знає душа його недостачі в нїчому, чого бажає, та не дав йому Бог розуму, хіснуватись тим, а чужий тим користуєсь; се марнота, се сумна річ!
3Si genuerit quispiam centum liberos, et vixerit multos annos, et plures dies ætatis habuerit, et anima illius non utatur bonis substantiæ suæ, sepulturaque careat: de hoc ergo pronuntio quod melior illo sit abortivus.
3Коли б у такого чоловіка була цїла сотня дїтей, і він жив лїта многі, — та й ще умножились днї життя його, а як душа його не втїшається добром, та не було б йому й похорону, то я скажу: щасливший над його плод, перед часом народжений;
4Frustra enim venit, et pergit ad tenebras, et oblivione delebitur nomen ejus.
4Сей бо нагло прийшов та й відійшов у темряву, й не знане імя його;
5Non vidit solem, neque cognovit distantiam boni et mali.
5Він навіть не видїв і не знав сонця і він спокійнїйший, нїж той.
6Etiam si duobus millibus annis vixerit, et non fuerit perfruitus bonis, nonne ad unum locum properant omnia?
6А той, хоч би прожив дві тисячі років, не веселившись добром своїм, — хиба ж не все пійде в однакове місце?
7Omnis labor hominis in ore ejus; sed anima ejus non implebitur.
7Вся праця в людини — для її рота, а душа її не насичуєсь.
8Quid habet amplius sapiens a stulto? et quid pauper, nisi ut pergat illuc ubi est vita?
8Чим же переважує розумний дурного? або такий тихий, що вміє обходитись із людьми?
9Melius est videre quod cupias, quam desiderare quod nescias. Sed et hoc vanitas est, et præsumptio spiritus.
9Однакже лучше бачити перед очима, нїж тільки жадати. І тут марнота та й утома духа.
10Qui futurus est, jam vocatum est nomen ejus; et scitur quod homo sit, et non possit contra fortiorem se in judicio contendere.
10Що є на сьвітї, тому дано імя, й знають, що се — чоловік та й що годї йому правуватись із дужчим.
11Verba sunt plurima, multamque in disputando habentia vanitatem.]
11Багато таких річей, що прибільшують марноту; та що лучше чоловікові?
no verse 12 in this text
12Хто ж знає, що добре про чоловіка в часї марного життя його, що проходить, як тїнь? І хто скаже йому, що буде послї його під сонцем?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.