Ecclésiaste 6
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Il est un mal que j’ai vu sous le soleil, et qui est fréquent parmi les hommes.
1Ще одно лихо бачив я під сонцем, а його не трохи між людьми:
2Il y a tel homme à qui Dieu a donné des richesses, des biens, et de la gloire, et qui ne manque pour son âme de rien de ce qu’il désire, mais que Dieu ne laisse pas maître d’en jouir, car c’est un étranger qui en jouira. C’est là une vanité et un mal grave.
2Буває такий чоловяга, що Бог дає йому достатки, скарби й честь, та й не знає душа його недостачі в нїчому, чого бажає, та не дав йому Бог розуму, хіснуватись тим, а чужий тим користуєсь; се марнота, се сумна річ!
3Quand un homme aurait cent fils, vivrait un grand nombre d’années, et que les jours de ses années se multiplieraient, si son âme ne s’est point rassasiée de bonheur, et si de plus il n’a point de sépulture, je dis qu’un avorton est plus heureux que lui.
3Коли б у такого чоловіка була цїла сотня дїтей, і він жив лїта многі, — та й ще умножились днї життя його, а як душа його не втїшається добром, та не було б йому й похорону, то я скажу: щасливший над його плод, перед часом народжений;
4Car il est venu en vain, il s’en va dans les ténèbres, et son nom reste couvert de ténèbres;
4Сей бо нагло прийшов та й відійшов у темряву, й не знане імя його;
5il n’a point vu, il n’a point connu le soleil; il a plus de repos que cet homme.
5Він навіть не видїв і не знав сонця і він спокійнїйший, нїж той.
6Et quand celui-ci vivrait deux fois mille ans, sans jouir du bonheur, tout ne va-t-il pas dans un même lieu?
6А той, хоч би прожив дві тисячі років, не веселившись добром своїм, — хиба ж не все пійде в однакове місце?
7Tout le travail de l’homme est pour sa bouche, et cependant ses désirs ne sont jamais satisfaits.
7Вся праця в людини — для її рота, а душа її не насичуєсь.
8Car quel avantage le sage a-t-il sur l’insensé? Quel avantage a le malheureux qui sait se conduire en présence des vivants?
8Чим же переважує розумний дурного? або такий тихий, що вміє обходитись із людьми?
9Ce que les yeux voient est préférable à l’agitation des désirs: c’est encore là une vanité et la poursuite du vent.
9Однакже лучше бачити перед очима, нїж тільки жадати. І тут марнота та й утома духа.
10Ce qui existe a déjà été appelé par son nom; et l’on sait que celui qui est homme ne peut contester avec un plus fort que lui.
10Що є на сьвітї, тому дано імя, й знають, що се — чоловік та й що годї йому правуватись із дужчим.
11S’il y a beaucoup de choses, il y a beaucoup de vanités: quel avantage en revient-il à l’homme?
11Багато таких річей, що прибільшують марноту; та що лучше чоловікові?
12Car qui sait ce qui est bon pour l’homme dans la vie, pendant le nombre des jours de sa vie de vanité, qu’il passe comme une ombre? Et qui peut dire à l’homme ce qui sera après lui sous le soleil?
12Хто ж знає, що добре про чоловіка в часї марного життя його, що проходить, як тїнь? І хто скаже йому, що буде послї його під сонцем?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.