Proverbs 24
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Seek not to be like evil men, neither desire to be with them:
1Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
2Because their mind studieth robberies, and their lips speak deceits.
2Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
3By wisdom the house shall be built, and by prudence it shall be strengthened.
3Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
4By instruction the storerooms shall be filled with all precious and most beautiful wealth.
4Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
5A wise man is strong: and a knowing man, stout and valiant.
5Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
6Because war is managed by due ordering: and there shall be safety where there are many counsels.
6Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
7Wisdom is too high for a fool, in the gate he shall not open his mouth.
7Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі нї пари він із уст не пустить.
8He that deviseth to do evils, shall be called a fool.
8Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
9The thought of a fool is sin: and the detracter is the abomination of men.
9Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
10If thou lose hope being weary in the day of distress, thy strength shall be diminished.
10Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
11Deliver them that are led to death: and those that are drawn to death forbear not to deliver.
11Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
12If thou say: I have not strength enough: he that seeth into the heart, he understandeth, and nothing deceiveth the keeper of thy soul, and he shall render to a man according to his works.
12Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
13Fat honey, my son, because it is good, and the honeycomb most sweet to thy throat:
13Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
14So also is the doctrine of wisdom to thy soul: which when thou hast found, thou shalt have hope in the end, and thy hope shall not perish.
14Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
15Lie not in wait, nor seek after wickedness in the house of the just, nor spoil his rest.
15Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
16For a just mall shall fall seven times and shall rise again: but the wicked shall fall down into evil.
16Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
17When thy enemy shall fall, be not glad, and in his ruin let not thy heart rejoice:
17Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
18Lest the Lord see, and it displease him, and he turn away his wrath from him.
18А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
19Contend not with the wicked, nor seek to be like the ungodly:
19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
20For evil men have no hope of things to come, and the lamp of the wicked shall be put out.
20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
21My son, fear the Lord and the king: and have nothing to do with detracters.
21Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
22For their destruction shall rise suddenly: and who knoweth the ruin of both?
22Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
23These things also to the wise: It is not good to have respect to persons in judgment.
23Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
24They that say to the wicked man: Thou art just: shall be cursed by the people, and the tribes shall abhor them.
24Хто винуватому скаже: „Ти невинен‟, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
25They that rebuke him, shall be praised: and a blessing shall come upon them.
25Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
26He shall kiss the lips, who answereth right words.
26Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
27Prepare thy work without, and diligently till thy ground: that afterward thou mayst build thy house.
27Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
28Be not witness without cause against thy neighbour: and deceive not any man with thy lips.
28Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
29Say not: I will do to him as he hath done to me: I will render to every one according to his work.
29Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікови по вчинкам його.
30I passed by the field of the slothful man, and by the vineyard of the foolish man:
30Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
31And behold it was all filled with nettles, and thorns had covered the face thereof, and the stone wall was broken down.
31Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась.
32Which when I had seen, I laid it up in my heart, and by the example I received instruction.
32Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
33Thou wilt sleep a little, said I, thou wilt slumber a little, thou wilt fold thy hands a little to rest:
33Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
34And poverty shall come to thee as a runner, and beggary as an armed man.
34Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.