Sprüche 24
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Folge nicht bösen Leuten und wünsche nicht, bei ihnen zu sein;
1Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
2denn ihr Herz trachte nach Schaden, und ihre Lippen raten zu Unglück.
2Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
3Durch Weisheit wird ein Haus gebaut und durch Verstand erhalten.
3Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
4Durch ordentliches Haushalten werden die Kammern voll aller köstlichen, lieblichen Reichtümer.
4Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
5Ein weiser Mann ist stark, und ein vernünftiger Mann ist mächtig von Kräften.
5Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
6Denn mit Rat muß man Krieg führen; und wo viele Ratgeber sind, da ist der Sieg.
6Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
7Weisheit ist dem Narren zu hoch; er darf seinen Mund im Tor nicht auftun.
7Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі нї пари він із уст не пустить.
8Wer sich vornimmt, Böses zu tun, den heißt man billig einen Erzbösewicht.
8Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
9Des Narren Tücke ist Sünde, und der Spötter ist ein Greuel vor den Leuten.
9Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
10Der ist nicht stark, der in der Not nicht fest ist.
10Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
11Errette die, so man töten will; und entzieh dich nicht von denen, die man würgen will.
11Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
12Sprichst du: “Siehe, wir verstehen's nicht!” meinst du nicht, der die Herzen wägt, merkt es, und der auf deine Seele achthat, kennt es und vergilt dem Menschen nach seinem Werk?
12Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
13Iß, mein Sohn, Honig, denn er ist gut, und Honigseim ist süß in deinem Halse.
13Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
14Also lerne die Weisheit für deine Seele. Wo du sie findest, so wird's hernach wohl gehen, und deine Hoffnung wird nicht umsonst sein.
14Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
15Laure nicht als Gottloser auf das Haus des Gerechten; verstöre seine Ruhe nicht.
15Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
16Denn ein Gerechter fällt siebenmal und steht wieder auf; aber die Gottlosen versinken im Unglück.
16Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
17Freue dich des Falles deines Feindes nicht, und dein Herz sei nicht froh über seinem Unglück;
17Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
18der HERR möchte es sehen, und es möchte ihm übel gefallen und er seine Zorn von ihm wenden.
18А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
19Erzürne dich nicht über die Bösen und eifere nicht über die Gottlosen.
19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
20Denn der Böse hat nichts zu hoffen, und die Leuchte der Gottlosen wird verlöschen.
20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
21Mein Kind, fürchte den HERRN und den König und menge dich nicht unter die Aufrührer.
21Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
22Denn ihr Verderben wird plötzlich entstehen; und wer weiß, wann beider Unglück kommt?
22Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
23Dies sind auch Worte von Weisen. Die Person ansehen im Gericht ist nicht gut.
23Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
24Wer zum Gottlosen spricht: “Du bist fromm”, dem fluchen die Leute, und das Volk haßt ihn.
24Хто винуватому скаже: „Ти невинен‟, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
25Welche aber strafen, die gefallen wohl, und kommt ein reicher Segen auf sie.
25Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
26Eine richtige Antwort ist wie ein lieblicher Kuß.
26Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
27Richte draußen dein Geschäft aus und bearbeite deinen Acker; darnach baue dein Haus.
27Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
28Sei nicht Zeuge ohne Ursache wider deinen Nächsten und betrüge nicht mit deinem Munde.
28Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
29Sprich nicht: “Wie man mir tut, so will ich wieder tun und einem jeglichen sein Werk vergelten.”
29Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікови по вчинкам його.
30Ich ging am Acker des Faulen vorüber und am Weinberg des Narren;
30Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
31und siehe, da waren eitel Nesseln darauf, und er stand voll Disteln, und die Mauer war eingefallen.
31Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась.
32Da ich das sah, nahm ich's zu Herzen und schaute und lernte daran.
32Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
33Du willst ein wenig schlafen und ein wenig schlummern und ein wenig deine Hände zusammentun, daß du ruhest:
33Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
34aber es wird dir deine Armut kommen wie ein Wanderer und dein Mangel wie ein gewappneter Mann.
34Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.