Sprüche 14
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Durch weise Weiber wird das Haus erbaut; eine Närrin aber zerbricht's mit ihrem Tun.
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
2Wer den HERRN fürchtet, der wandelt auf rechter Bahn; wer ihn aber verachtet, der geht auf Abwegen.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
3Narren reden tyrannisch; aber die Weisen bewahren ihren Mund.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
4Wo nicht Ochsen sind, da ist die Krippe rein; aber wo der Ochse geschäftig ist, da ist viel Einkommen.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
5Ein treuer Zeuge lügt nicht; aber ein Falscher Zeuge redet frech Lügen.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
6Der Spötter sucht Weisheit, und findet sie nicht; aber dem Verständigen ist die Erkenntnis leicht.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
7Gehe von dem Narren; denn du lernst nichts von ihm.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
8Das ist des Klugen Weisheit, daß er auf seinen Weg merkt; aber der Narren Torheit ist eitel Trug.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
9Die Narren treiben das Gespött mit der Sünde; aber die Frommen haben Lust an den Frommen.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
10Das Herz kennt sein eigen Leid, und in seine Freude kann sich kein Fremder mengen.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
11Das Haus der Gottlosen wird vertilgt; aber die Hütte der Frommen wird grünen.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
12Es gefällt manchem ein Weg wohl; aber endlich bringt er ihn zum Tode.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
13Auch beim Lachen kann das Herz trauern, und nach der Freude kommt Leid.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
14Einem losen Menschen wird's gehen wie er handelt; aber ein Frommer wird über ihn sein.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
15Ein Unverständiger glaubt alles; aber ein Kluger merkt auf seinen Gang.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
16Ein Weiser fürchtet sich und meidet das Arge; ein Narr aber fährt trotzig hindurch.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
17Ein Ungeduldiger handelt töricht; aber ein Bedächtiger haßt es.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
18Die Unverständigen erben Narrheit; aber es ist der Klugen Krone, vorsichtig handeln.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
19Die Bösen müssen sich bücken vor dem Guten und die Gottlosen in den Toren des Gerechten.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
20Einen Armen hassen auch seine Nächsten; aber die Reichen haben viele Freunde.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
21Der Sünder verachtet seinen Nächsten; aber wohl dem, der sich der Elenden erbarmt!
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
22Die mit bösen Ränken umgehen, werden fehlgehen; die aber Gutes denken, denen wird Treue und Güte widerfahren.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
23Wo man arbeitet, da ist genug; wo man aber mit Worten umgeht, da ist Mangel.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
24Den Weisen ist ihr Reichtum eine Krone; aber die Torheit der Narren bleibt Torheit.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
25Ein treuer Zeuge errettet das Leben; aber ein falscher Zeuge betrügt.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
26Wer den HERRN fürchtet, der hat eine sichere Festung, und seine Kinder werden auch beschirmt.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
27Die Furcht des HERRN ist eine Quelle des Lebens, daß man meide die Stricke des Todes.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
28Wo ein König viel Volks hat, das ist seine Herrlichkeit; wo aber wenig Volks ist, das macht einen Herrn blöde.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
29Wer geduldig ist, der ist weise; wer aber ungeduldig ist, der offenbart seine Torheit.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
30Ein gütiges Herz ist des Leibes Leben; aber Neid ist Eiter in den Gebeinen.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
31Wer dem Geringen Gewalt tut, der lästert desselben Schöpfer; aber wer sich des Armen erbarmt, der ehrt Gott.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
32Der Gottlose besteht nicht in seinem Unglück; aber der Gerechte ist auch in seinem Tod getrost.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
33Im Herzen des Verständigen ruht Weisheit, und wird offenbar unter den Narren.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
34Gerechtigkeit erhöhet ein Volk; aber die Sünde ist der Leute Verderben.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
35Ein kluger Knecht gefällt dem König wohl; aber einem schändlichen Knecht ist er feind.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.